X. Професійний невроз

Не соромся приймати допомогу, адже твоя справа - виконувати свій обов'язок, як воїн під час штурму міста. То що ж, коли через кульгавість ти не можеш сам піднятися на фортечний мур, а з допомогою іншого можеш?

Марк Аврелій.

Схильність до настійливих думок і надмірна сумлінність відіграють таку велику роль у так званих професійних неврозах, що тут буде доречно коротко розглянути їхню природу.

Найвідоміша форма цієї болісної недуги - «писальний спазм». Щодо нього ми вже набули тієї дещиці знань, небезпечність якої увійшла в приказку; повніше знання може принести радше розраду, ніж тривогу, і навіть допомогти уникнути цього та споріднених нервових розладів.

Назва «писальний спазм» надмірно наголосила на одній ознаці, а саме на спазмі, який серед симптомів, спричинених надмірним використанням певної частини тіла, не є ані найпоширенішим, ані найдокучливішим. У професійних неврозах, не пов'язаних із користуванням пером, біль, слабкість і оніміння виражені принаймні так само сильно, і навіть за писального спазму часто трапляється «невралгічна» форма.

Загальновідомо, що цей різновид розладу особливо часто трапляється в людей нервового складу. Причини цього дві: по-перше, опірність таких людей нижча за середню; по-друге, схильність до настійливих думок спонукає їх перевищувати міру. Саме на подолання другого чинника ми можемо з користю спрямувати свої зусилля.

Мені згадується випадок однієї пані, яка скаржилася на сильний біль у правій руці без будь-якої видимої фізичної причини. Спершу біль з'являвся лише тоді, коли рука перебувала в певному положенні, а зрештою став майже постійним. Вона заперечувала, що надмірно навантажує руку, проте її чоловік сказав, що вона так багато шиє, аж це непокоїть усю родину. Пані обурено заперечила й підкріпила свою позицію заявою, що робить лише короткі стібки! Подальші розпитування привели її до зізнання: вона робить це тому, що довгих стібків уже робити не може. Це характерний приклад професійного неврозу.

Деякий час тому, після тривалих і надміру сумлінних намагань виконати вимоги спортивного наставника, я набув того, що називають «рукою гольфіста». Спроби полегшити цей стан були марні. Інтенсивний курс масажу лише посилив біль. Нарешті я запитав приятеля, що роблять в Англії, коли гольфіста спіткає така прикрість. Він відповів, що з жодним гольфістом такого ніколи не траплялося; коли ж це трапляється з кимось іншим, руку на три місяці загортають у вовну, а після закінчення цього строку роблять один-єдиний мах ключкою; якщо цей рух спричиняє біль, лікування повторюють ще три місяці. Я не думав, що він хотів, аби його пораду сприйняли буквально, але виконав її, за винятком тієї частини, що стосувалася вовни, і щиро вірю, що інакше й досі випробовував би способи лікування руки гольфіста.

Порада мого приятеля відображає загальний досвід щодо професійних неврозів, зокрема писального спазму, проти якого випробували всі мислимі засоби, лише щоб зрештою замінити їх тривалим утриманням від користування пером. Спроба писати лівою рукою, як правило, допомагає лише тимчасово. Швидка поява симптомів у лівій руці виразно показує, що бунтує не тільки стомлений м'яз, а й стомлений мозок.

Щодня лави кожної професії й кожного ремесла втрачають найперспективніших своїх представників, чия завзятість випередила розсудливість; їхній перевтомлений мозок і руки не витримали безперервного напруження від завдань, які вони нерідко самі на себе покладали.

Людині, яка страждає на професійний невроз, важко, але необхідно відмовитися від гарячкових спроб поєднати лікування з продовженням праці. Їй доведеться покликати на допомогу всю свою філософію, щоб тимчасово, але цілковито полишити обране заняття, хоч би яких втрат це завдало їй самій чи іншим.

Щоб уникнути такої необхідності, надміру сумлінному працівникові варто стримати свої честолюбні прагнення й, коли треба, приборкати гордість, утішаючи себе думкою, що, коли час від часу переривати працю, навіть ціною матеріальних втрат, це може обернутися роками майбутньої корисної діяльності. Купер каже:

«Так розум знаходить спочинок У лінивій порожнечі думки, Відпочиває й відновлює сили».