Розділ XVII. Головний ключ: щоб стати великим, зосередьтеся

Два друзі вирушили в путь колись, багато літ тому. Один осідлав гарячого коня, другий пішки йшов по землі. Вершник скакав усюди, тільки не туди, куди належало: «Бо часу вдосталь, - казав він, - і добрий у мене кінь». Час теж ішов, і коли нарешті пробила остання година, Той, хто гнався за бульбашкою втіх, усе ще був далеко від мети. А той, хто йшов повільно й утомливо, вже завершив дорогу, І лише одна тінь лягла йому на серце: невдача його друга.

Т. Г. Вінтон

Син бідного валлійського вчителя, без переваг походження чи статків, без зв'язків і будь-якого впливу, Девід Ллойд Джордж зумів піднятися до найвищої посади в Британській імперії. Як прем'єр-міністр Англії він стоїть одразу після короля Георга, тоді як його влада й відповідальність значно перевершують королівські та владу й відповідальність будь-якої іншої людини в імперії.

У чому таємниця його успіху? Одне слово дає відповідь: зосередженість.

Хлопчикові не було й двох років, коли помер батько. Тоді мати з дітьми перебралася до свого брата, Річарда Ллойда, скромного шевця. Шевська майстерня була своєрідним політичним форумом для місцевих робітників, і там юний Девід отримав перші уроки політики. У підлітковому віці він вивчав право, а у двадцять один рік почав практикувати. Але задовго до того, як його допустили до адвокатури, уперше відвідавши Палату громад, він вирішив, що саме вона стане його майбутньою цариною, і тут-таки постановив увійти до парламенту. З усією енергією та наполегливістю своєї натури він зосередився на цьому прагненні; результат відомий світові. Один із найздібніших і найблискучіших державних діячів, яких дала Англія, сьогодні він є найвпливовішою постаттю у світових справах.

Те, що Девід Ллойд Джордж зробив у своїй царині, ви можете зробити у своїй, як зробили мільйони інших, тим самим засобом: зосередженістю.

Немає у світі могутнішого магніту для притягування бажаного, немає дієвішої сили для здійснення прагнення, ніж зосередженість. Вона була головним чинником усіх великих досягнень історії. Вона наріжний камінь успіху в кожній галузі, принцип, на якому ґрунтується весь поступ. Усі винаходи, усі відкриття, усі сучасні зручності, якими тішиться світ, - діти зосередженого розуму. Ким би ви не прагнули стати, що б не хотіли мати, ви можете цим стати, можете це мати, якщо спрямуєте розум і зосередите зусилля на цій одній речі.

Коли великий композитор Ференц Ліст був ще юнаком, старший брат докоряв йому, що той витрачає час на музику, і казав, що сам стане великим землевласником. Майбутній землевласник зневажав музичний хист молодшого брата, вважаючи, що талант до музики лише занапастить людину. Але Ференц залишився вірним своєму покликанню й навіть кілька разів тікав із дому, щоб здійснити прагнення до музичної кар'єри, якого вдома не підтримували.

Через роки, коли старший брат став заможним землевласником, він завітав до Ференца, який усе ще боровся за своє місце в музиці. Не заставши його вдома, він залишив візитівку з написом: «Пан Ліст, землевласник». Минуло ще кілька років, молодий композитор нарешті здобув успіх і відвідав брата-землевласника у відповідь, подавши свою візитівку: «Пан Ліст, власник розуму».

Якщо відкинути гумор цієї маленької історії, її суть у тому, що кожен із братів отримав те, на чому зосереджувався: один став багатим землевласником, другий - усесвітньо відомим музикантом і композитором.

Якщо ваше прагнення подібне до прагнення старшого брата, якщо ви хочете стати багатим землевласником, заможним діловцем, тоді мусите зосередитися на достатку, на здобутті багатства в певній формі. Усі ми знаємо людей, які, здається, притягують гроші звідусіль. Усе, чого торкнуться, обертається на гроші, як ми кажемо, тоді як інші, що так само тяжко працюють заради тієї самої мети, не мають жодного успіху. Різні результати зумовлені різною силою й сталістю зосередження. Той, хто має природжений хист до заробляння грошей, мислить грошовими категоріями; можна сказати, він увесь час заробляє подумки, бо його розум зосереджений на грошах. Він постійно плекає своє бачення багатства. Він твердо переконаний, що заробить гроші, стане заможним, і з такою силою та цілеспрямованістю зосереджується на своїй меті, що буквально творить гроші.

Людина, яка хоче грошей, але не зосереджується наполегливо на їх здобутті, яка не надто вірить у свою здатність їх отримати, яка боїться, що ніколи не стане навіть просто забезпеченою, схожа на того, хто хоче успіху, але завжди думає про невдачу, непокоїться через неї, боїться й вірить, що ніколи не досягне успіху. Або схожа на людину середніх здібностей, яка розкидає сили в десятку різних напрямів, сподіваючись випадково досягти успіху хоча б в одному.

Випадкового успіху не буває. Найбільший геній у світі ніколи не створював шедевра в жодній галузі випадково. Зосередженість - головний ключ до будь-якого успіху. Це основний закон досягнення. Людина, яка не зосереджується, буде або наполовину успішною, або посередньою, або цілковитим невдахою.

Французи мають приказку: «Страшний той, хто робить одну справу». Інакше кажучи, того, хто тримається однієї справи, неможливо спинити. Навіть якби весь світ став на шляху його поступу, він пробився б до своєї мети. Саме спрямування всіх сил на здійснення задуму зробило Наполеона однією з найвизначніших постатей історії. Напружена зосередженість на одній незмінній меті дала йому змогу написати своє ім'я на самому камінні французької столиці, незгладимо закарбувати його в серці кожного француза. Навіть сьогодні, через століття після його смерті, Франція, хоч і республіка, досі перебуває під чарами Наполеонового імені.

«Зробити взуттєву справу успішною - моє єдине велике прагнення, - нещодавно сказав керівник однієї з найбільших взуттєвих фірм світу. - Я не директор і не опікун жодного банку. Я не розпорошую сил. Не вдаю, ніби знаю багато речей, зате дещо знаю про взуттєву справу. Я вклав свої здібності, енергію, життя у виготовлення доброго взуття».

Ця людина, яка починала з найнижчого щабля, без капіталу чи впливу, збудувала справу, для якої сьогодні двісті комівояжерів їздять дорогами й яка має річний оборот близько 25 000 000 доларів.

Емерсон каже: «Єдина життєва мудрість - зосередженість; єдине зло - розпорошення». Розкидання сил, розтрачання творчої енергії, нездатність зібрати розум в одному осередді й утримати його там відповідальні за дев'ять десятих життєвих невдач і більшість бідності у світі. Я знаю одного з таких розпорошувачів, який народжує більше нових ідей і намічає більше нових задумів, ніж будь-хто з усіх, кого я зустрічав. А проте він ніколи не досяг нічого, крім скромного заробітку на прожиття, бо не тримається жодної справи достатньо довго, щоб вона запрацювала. Сила його розуму й уся енергія розкидані в гонитві за одним новим починанням після іншого, і жодного він не доводить до завершення. Щоразу, коли я з ним розмовляю, він дивує мене плідністю розуму, винахідливістю у створенні оригінальних ідей, багато з яких були б цінними, якби їх утілили, але вони ніколи не виходять за межі думки. Бракує зосередженості, потрібної, щоб спустити їх на землю й пустити в діло. Є тисячі людей, подібних до нього, які отримують мізерну платню на найзвичайніших посадах, хоча їхнє знання десятка різних занять, зосереджене в одній галузі, зробило б їх вправними фахівцями. Повсюди зустрічаємо людей, які замолоду вивчали право, медицину, богослов'я, кілька років учителювали, трохи працювали в крамниці, пробували залізничну справу, трохи торгували, їздили представниками якоїсь фірми й нарешті осіли на одному занятті, лише щоб виявити: роки підготовки, роки найбільших можливостей, коли вони легко піддавалися навчанню й дисципліні, вже минули.

Хоч би якими блискучими чи різнобічними ви були, не можете дозволити собі дробити здібності й відкидати цінний досвід, перескакуючи з одного покликання до іншого. Якщо прагнете вартісного успіху, мусите бути цілісною людиною з неподіленими інтересами, здатною вкласти вагу всього свого єства в одну справу. Ніхто не настільки великий, щоб його можна було розділити на багато частин; і що раніше людина закарбує цю істину у своєму розумі, то більше в неї шансів стати корисним членом суспільства.

Елберт Габбард каже: «Людина-майстер - це та, що розвинула розумну працьовитість, зосередженість і впевненість у собі до рівня життєвої звички».

Колмен Дюпон дав добрий приклад такої людини-майстра в критичний період справ порохової компанії Дюпон. Коли його покликали очолити підприємство, воно стрімко втрачало позиції, але завдяки дивовижній працьовитості й зосередженості, підкріпленим упевненістю у здатності зробити те, за що він узявся, Дюпон дуже швидко переломив становище й спрямував компанію до успіху. Коли журналіст запитав містера Дюпона, як він це зробив, той відповів: «Я говорив про порох, їв порох, бачив порох уві сні. Майже ні про що інше, крім пороху, я не думав». Ця зосередженість на одній незмінній меті збудувала величезне підприємство зі світовою славою.

Хоч би якою була ваша справа, ремесло чи професія, ви не помилитеся, наслідуючи чудові способи зосередження містера Дюпона, які зробили його майстром у своїй галузі. Думайте про бажане; говоріть про нього; живіть ним; дихайте ним; мрійте про нього; втілюйте його; випромінюйте його кожною порою тіла; насичуйте ним своє життя; бачте його в уяві; вірте, що воно вже ваше. Це єдиний спосіб здобути у світі щось цінне. Якби ми лише усвідомлювали дивовижну силу думки, творчу силу зосередженості, притягальну силу яскравої уяви, скільки ще могли б досягти! Саме це справді робить розум могутнім магнітом, що притягує бажане, те, чого він найбільше прагне. Повсюди ми бачимо приклади притягальної сили ствердної, визначеної думки, зосередженої в одній точці.

Візьмімо єврейських хлопчиків, які ще зовсім малими приїздять до Америки з інших країн. Від самого початку вони мають зосереджений торговельний інстинкт свого народу. Вони мислять категоріями заробітку; тримають у голові способи й засоби заробляти гроші, доки не стають могутніми магнітами, що притягують гроші звідусіль. Тому вони досягають успіху й багатіють там, де американські юнаки з набагато кращими можливостями притягують бідність і залишаються бідними все життя. Відтоді як єврейський хлопчик починає чистити взуття на вулиці, продавати газети чи торгувати дрібними речами, він увесь час думає про гроші, які заробить; рахує те, що має, і планує, як цим розпорядиться, як примножить, як розширить свою маленьку справу, змусить прибутки працювати на нього й накопичить більше грошей. Дуже скоро він уже має власний газетний кіоск або крамничку; вкладає гроші в невелику нерухомість; згодом позичає трохи й будує будинок, і так продовжує торгувати то одним, то іншим, завжди спрямовуючи думки на більший заробіток, доки одного дня цей маленький газетяр, чистильник взуття чи рознощик не стає заможною людиною, мільйонером.

Щоб утілити достаток у житті, мусите зосередитися на достатку, зберігати настрій достатку; щоб утілити багатство, мусите думати про багатство, так само як мусите думати про здоров'я й бадьорість, якщо хочете бути здоровими й бадьорими. Недостатньо прагнути здоров'я; треба вірити, що будете, що вже є здоровими й сильними. Треба цього чекати. Нехай станеться тобі за вірою твоєю. Мусите тримати в думці те, хоч би що це було, що бажаєте виразити у своєму житті, і мусите вірити, що воно прийде. Студент, який прагне стати правником, насичує розум правом. Він думає про право, читає право, вивчає право, зосереджується на майбутньому правника, живе в атмосфері права; уявляє себе адвокатом, помітною постаттю у своїй професії; постійно наповнює життя правничим ідеалом і силою могутньої зосередженості готує себе до юридичної практики.

Студент-медик мусить діяти так само; так само мусить чинити той, хто прагне духовного сану чи будь-якого іншого покликання. І так само мусить чинити той, хто прагне багатства.

Не можна сподіватися достатку, якщо не тримаєтеся міцно його образу, якщо всім серцем не вірите, що станете заможними. Якщо ваш розум більшість часу зайнятий чимось іншим, якщо він сповнений сумнівів, чи вдасться коли-небудь накопичити майно або досягти достатку в якійсь справі, не обманюйте себе думкою, що достаток прийде, якщо ви лише тяжко працюватимете. Не прийде. Ніщо не входить у ваше життя інакше, ніж крізь двері думки, очікування, віри. Зосередженість необхідна для успіху в будь-чому. Як каже доктор Джулія Сітон: «Зосередженість - життєва сутність усього життя; без неї немає справжньої мети, немає справжнього керування. Від сили зосередження більше, ніж від будь-чого іншого, залежить наш закон притягування, керування й опанування життєвих умов».

Якщо ви зневірилися, бо не просуваєтеся так, як сподівалися, щось негаразд. Ваш розум не тягне в один бік із зусиллями на фізичному рівні. Щось зупинило ваш поступ, і це щось - розумова перепона, яку ви самі поставили собі на шляху. Ви не просуваєте себе думкою, не вводите себе в течію поступу, впевнено, з вірою зосереджуючись на напрямі свого прагнення. Зневіра, сумнів, хиткий, роздвоєний розум, розпорошення зусиль - щось нейтралізує силу, яка природно привела б вас до мети. Можливо, ви розтринькуєте енергію, віддаючи вільний час побічним справам, намагаючись здобути трохи успіху тут, трохи там, не віддаючи себе цілком справі свого життя.

У штаті Мен фермери кажуть, що їзда без шор робить коня незграбним, бо його увага раз у раз відволікається, а це псує ходу й швидкість. Не одну людину згубило те, що вона не трималася достатньо вузьких меж, аби зосередити й спрямувати свої сили.

Ендрю Карнеґі сказав: «Одна з головних причин невдач молодих людей у діловому житті - брак зосередженості. Вони схильні шукати сторонні вкладення, побічні справи. У цьому причина багатьох несподіваних крахів. Кожен долар капіталу й кредиту, кожна ділова думка мають бути зосереджені на єдиній справі, яку людина розпочала. Вона ніколи не повинна розсипати свій дріб. Погана та справа, яка не дає кращої віддачі від додаткового капіталу, ніж будь-яке стороннє вкладення. Жодна людина, група людей чи корпорація не може розпоряджатися капіталом підприємця так добре, як він сам. Правило "Не кладіть усіх яєць в один кошик" не стосується справи людського життя».

Не бійтеся уславитися людиною однієї ідеї. Саме такі люди рухали світ. Успіху досягає той, у кого мета випалена в кожному волокні єства, хто вміє зібрати розпорошені сили в одній точці, як запалювальне скло збирає розсіяне сонячне проміння.

«Коли я беруся за якусь тему, то вивчаю її глибоко, - сказав Александер Гамільтон. - Удень і вночі вона переді мною. Мій розум переймається нею наскрізь. А потім успіх, якого я досягаю, людям завгодно називати геніальністю. Це плід думки й праці».

Зосередженість без геніальності зробить більше, ніж геніальність без зосередженості.