Розділ XV. Страх і тривога розмагнічують розум: як їх позбутися

День тривоги виснажує більше, ніж тиждень праці.

Страх підточує здоров'я, паралізує дієвість, убиває щастя, скорочує життя.

Звичка переходити мости ще до того, як до них дійшли, поповнює велику армію невдах, лави нещасних і безсилих більше, ніж майже будь-що інше. Страх перед завтрашнім днем, очікування близьких випробувань і клопотів відбирають у безлічі людей силу й завзяття, які дали б їм змогу зробити сьогоднішній день славною перемогою.

Людина, яка боїться завтрашнього дня, боїться життя, а така людина боягуз. Вона не має віри ні в Бога, ні в себе. Вона ніколи багато чого не досягне.

Якщо з вами сталося нещастя; якщо ваше починання зазнало невдачі; якщо ви опинилися в незручному становищі; якщо через хибний крок упали й поранилися; якщо вас обмовили й скривдили, забудьте про це. У цих спогадах немає жодної рятівної риси, а їхні примари вкрадуть у вас не одну щасливу годину.

Не та робота, яку ми справді зробили, не той тягар, який справді несли, не ті лиха, які справді прийшли, проклали глибокі зморшки на обличчях багатьох із нас і передчасно зістарили нас; усього лиха наробили марні страхи й тривоги, які ми тягли за собою.

Доктор Вільям Ф. Воррен, колишній президент Бостонського університету, у зверненні до студентів сказав: «Жоден наказ чи заклик не трапляється в Біблії так часто, як це наполегливе: "Не бійся!" Колись я задумав підготувати на цю тему проповідь, але тема виявилася для мене надто багатою. Від Буття до Об'явлення "Не бійся" звучало немов нескінченний приспів. Я почав рахувати: невдовзі налічив двадцять випадків, потім тридцять, сорок, п'ятдесят. Переглядаючи наступні, від п'ятдесятого до сімдесятого, я помітив, що інші слова, як-от слова нашого Господа: "Нехай не тривожиться серце ваше й не лякається", означають те саме; тож мій підрахунок, хоч би яким повним він був, ніколи не відображає справжньої кількості».

А проте в Америці, у кожній частині світу є мільйони людей, чий розум постійно сповнений страху перед чимось. Від колиски до могили страх кидає чорну тінь на людство, псує й калічить незліченні життя, робить людей нещасними, тримає їх у бідності та приниженні, доводить багатьох до божевілля й смерті.

Не так давно одна дівчина в Нью-Йорку посковзнулася на обмерзлому тротуарі й упала на проїжджу частину. У цю мить повз неї так близько проїхав вантажний віз, що колеса майже торкнулися її. Охоплена жахом від думки про небезпеку, дівчина уявила, ніби коні й віз справді проїхали по ній. Коли її підняли з вулиці й каретою швидкої допомоги доправили до найближчої лікарні, вона марила про коней та віз, що переїхали її, і зрештою збожеволіла.

Ця трагедія була суто наслідком уяви, бо на тілі дівчини не було жодної подряпини, навіть її одягу ніщо не торкнулося. Як і страхи та тривоги, які перетворюють життя стількох людей на жалюгідну невдачу, те, що відібрало в неї розум, не мало дійсного підґрунтя. Те, чого вона боялася, ніколи не сталося, але наслідок її страху, створена в уяві картина смерті чи скаліченого тіла, приніс їй щось гірше, щось згубніше, бо жодна інша втрата не зрівняється зі згасанням світла розуму.

Хибні думки щодня приносять лиха, страшні трагедії й нещастя в життя чоловіків і жінок повсюди. Нещодавно під час сильної грози одна жінка знепритомніла від переляку й померла. Обстеження показало, що вона не мала серцевої хвороби й блискавка її не торкнулася; проте виявилося, що все життя жінка відчувала сильний нервовий страх перед громом і блискавкою, і зрештою до неї прийшло те, чого вона так довго боялася й чекала. Але вбила її не блискавка, а страх перед нею.

Безліч людей сьогодні зазнають серйозної шкоди через страх хвороби. Вони бояться грипу чи запалення легень, чекають на них і тим самим закликають ці хвороби. Страх руйнує їхню здатність опиратися хворобам і робить схильними стати їхніми жертвами. Разючий приклад ми мали невдовзі після вступу Америки у Світову війну, коли епідемія грипу з'явилася у військових таборах, а потім поширилася країною, мов пожежа. За неймовірно короткий час тисячі жертв, переважно молодих людей, забрала страшна хвороба. В основі її величезної руйнівної сили лежав страх.

Під впливом думок страху, похмурих і зневірених думок, думок про хворобу й невдачу, усіляких хворобливих думок та уявлень люди перекривають собі божественне джерело благ, руйнують своє здоров'я, можливості успіху й щастя. Страх смерті, страх хвороби, страх нужди, страх невдачі, страх того, що подумають і скажуть сусіди, страх нещасних випадків, очікування лиха й узагалі недоброї долі, страх майбутнього, зриву наших планів, страх одного, другого й третього роблять цю найзаперечливішу та найруйнівнішу з усіх людських емоцій найближчим супутником нашого щоденного життя. Страх - проклята примара, яка раз у раз виринає, щоб украсти законну радість, душевний спокій, мужність і силу, віру в себе й у нашу здатність піднятися над умовами, що сковують і поневолюють нас.

Візьмімо лише страх бідності. Подумайте, скільки страждання він спричинив. Хто може оцінити спустошення, якого завдав в історії людства цей єдиний страх: страх опинитися в нужді, мука уявляти вовка, що підступає до дверей, біль можливих страждань наших близьких, якщо ми не зможемо подбати про їхні потреби! О, цей жахливий страх нужди! Ми читаємо його на обличчях безлічі людей, які так і не навчилися виявляти достаток у своєму житті, нічого не знають про закон достатку й навіть не здогадуються, що, тримаючи в думці цей страх нужди, цей жах перед бідністю, будучи переконаними, що приречені все життя залишатися бідними, вони відганяють від себе блага й багатство, яких прагнуть. Вони не знають, що лише утримуючи думку про достаток, думку про багатство, уявляючи себе пов'язаними з безмежним джерелом благ, бачачи в уяві бажане замість небажаного, вони зможуть відійти від ненависної бідності й поєднатися із самим першоджерелом достатку.

Скільки чоловіків і жінок виснажують сили, а отже, зменшують свою здатність заробляти, не сплячи ночами через ділові й домашні клопоти, дедалі більші потреби зростаючої сім'ї та думки про те, звідки прийде необхідне! Чи принесли вам страх і тривога хоч якусь користь? Чи додала коли-небудь доходу, здоров'я, зручності або щастя? Чи розв'язала ваші проблеми, чи допомогла хоч якось? Хіба не робила вона завжди протилежного? Більшість із нас із гіркого досвіду знає, як згубна звичка боятися й тривожитися витрачає розумові сили, висмоктує життєву енергію, знижує дієвість, відбирає надію, мужність і завзяття; фактично зменшує наші шанси на успіх на цілих сімдесят п'ять відсотків.

Велика таємниця успіху, а також щастя, полягає в тому, щоб мати віру, зустрічати життя мужньо й упевнено та не чекати лиха. Нам зовсім не робить честі, що, попри багатство, добробут, продуктивність і ресурси Америки, найбагатшої країни світу, ми є народом тривожних людей. Більшість із нас неправильно зустрічає життя; ми боїмося й непокоїмося більше за будь-який інший народ на землі. Служба громадського здоров'я у Вашингтоні, усвідомлюючи це й знаючи, як згубно такий душевний настрій породжує нервові хвороби та інші недуги, що душать життя, певний час тому випустила бюлетень, головною думкою якого було: «Не тривожтеся». «Наскільки відомо, - йшлося в ньому, - жоден птах ніколи не намагався збудувати більше гнізд, ніж сусід. Жоден лис не журився, що має лише одну нору, де можна сховатися. Жодна білка не померла від тривоги, що не запасе горіхів на дві зими замість однієї, і жоден собака не втрачав сну через те, що не відклав досить кісток на старість».

Інакше кажучи, у тих, кого називаємо «нижчими тваринами», ми могли б повчитися не тривожитися про майбутнє забезпечення, одне з головних джерел нашого неспокою. Ми кажемо, що вони не вміють міркувати, але в цьому вони виявляють набагато більше розуму, ніж ми; виявляють ту віру, якої нам бракує, ту віру, яку Христос так наполегливо намагався прищепити Своїм учням: «Тож не журіться [тобто не тривожтеся], кажучи: що нам їсти? або що пити? або в що зодягнутися? ... Бо Отець ваш Небесний знає, що всього цього ви потребуєте. ... Тож не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день сам подбає про своє. Досить кожному дневі свого лиха».

Багаті й бідні однаково стають жертвами безпідставного страху нестачі благ, нестачі коштів, як показують усі паніки й економічні спади, бо саме заможні, забираючи гроші з підприємств і банків, першими підривають суспільну довіру. Звісно, не всі ми чекаємо фінансової скрути. Є багато людей, які, хоча світ і не називає їх багатими, не тривожаться через гроші; натомість дозволяють страхові й тривозі заволодіти собою через іншу нав'язливу думку: очікування невдачі в праці, розладу здоров'я, нещастя з дітьми, страх, що хтось із родини зіб'ється з правильного шляху й зганьбить себе та всіх, хто з ним пов'язаний.

Чоловікові чи жінці, які постійно бояться близького лиха, завжди чекають чогось, що їм зашкодить, або непокояться через те, що вже сталося, бракує найсуттєвіших складників характеру й успіху: мужності, впевненості в собі та віри в божественну силу в глибині людини, силу, яка робить її більшою за все, що може з нею трапитися. Така нажахана, тривожна душа самим своїм настроєм показує, що не вірить у Бога; що не вкорінена в усвідомленні безмежної сили й ресурсів, доступних їй; що їй бракує довіри до нескінченної Сили, яка творить, зберігає й підтримує всесвіт.

Не будьте однією з таких боязких душ; не дозволяйте відбирати у вас належне від народження - успіх і щастя. Навіть якщо ви маєте звичку боятися й тривожитися, можете звільнитися від неї. Професор Вільям Джеймс каже, що страх можна подолати; що для великої кількості людей нарешті стало можливим пройти від колиски до могили, жодного разу не відчувши нападу справжнього страху. Немає сумніву, що страх і тривогу, ці страшні лиха, які так довго тяжіли над людством і стримували його розвиток, можна цілковито вигнати з нашого життя. І ви не зайдете далеко, друже, не підніметеся високо, доки не позбудетеся страхів і сумнівів, тривоги та зневіри, які нищать ваше життя, душать прагнення й затьмарюють ідеали. Скільки справді здібних людей ледве зводять кінці з кінцями, навіть не наближаючись до здійснення юнацьких мрій, бо прислухалися до шепоту цих людських зрадників, страхів, сумнівів і тривог, які завадили їм зробити те, задля чого їх послано у світ!

Вам належить вирішити просто тепер, чи залишатиметеся рабом страху й тривоги; чи й далі житимете вузьким, стисненим життям, обмеженим в усіх можливостях і силі вираження, яким так довго жили, чи назавжди залишите його позаду й підніметеся до висоти своєї божественної сили та можливих досягнень, визнавши спорідненість із Богом, для якого все можливе. Вам не треба готуватися, чогось чекати, просити чиєїсь допомоги. Ви можете порвати зі своїм гнітючим минулим, змінити злиденне оточення й твердо стати на шлях досягнення; можете зробити це миттєво, змінивши напрям думки. Застосувавши свою божественну силу, можете за власною волею змінити думку; а змінити думку - перший крок до зцілення будь-якого лихого стану.

Неспокій, тривога, брак віри, самоприниження, боязкість, невпевненість у собі - усе це вияви страху, і вони не можуть ані миті існувати у вашому розумі поруч із думкою мужності, з внутрішнім навіюванням безстрашності, впевненості й самостійності; з образом себе як сильної, винахідливої, відважної людини, пов'язаної з безмежним сховищем божественної сили та енергії, що надходить до вас із вашого Джерела, від Всемогутнього, Творця всесвіту. Замість уявляти попереду клопоти й нещастя, похмуро обмірковувати труднощі перед собою та боятися, що ніколи їх не здолаєте, наповніть розум переможними думками, думкою про силу, яка зберігається у вашій внутрішній глибині, завжди прагне застосування й завжди незмірно сильніша за велетня страху, який намагається лякати вас примарами, несправжностями, що не існують поза вашою стривоженою уявою.

Жоден страх, жодна тривога, зневіра, сумнів чи побоювання щодо майбутнього не можуть увійти у ваш розум, доки він сповнений думок надії, мужності, певності, усієї могутності й сили, доступних через зв'язок із Нескінченною Силою.

Ви побачите, що виганяти страх і тривогу дуже допомагає вголос висловлювати сильні, відважні переконання. Залишившись наодинці, кажіть кожній ворожій думці, що прагне налякати чи змучити вас: «Геть із мого розумового царства. Я не дозволю тобі стати між мною та моїм Отцем. Я син Божий, і мене створено не для того, щоб тремтіти перед чимось, лякатися й відмовлятися від мети через саму лише думку. Я сміливий, мужній, нічого не боюся; я переможець страху, а не його раб».

Пам'ятайте: як Божій дитині вам нема чого боятися, бо через вашу спорідненість із Всемогутністю, Джерелом усієї мужності, усіх благ, усієї краси й добра жодне зло не має над вами влади. Наступного разу, коли щось, що, як ви відчуваєте, стримує вас, прошепоче: «Не роби цього, ти виставиш себе дурнем. Багато сильніших і здібніших за тебе людей зазнали невдачі, намагаючись зробити те саме. Багато хто з більшими здібностями, у сприятливіших умовах, із більшим впливом і сторонньою допомогою провалився в тому сміливому починанні, за яке ти збираєшся взятися, такий бідний і погано підготовлений. Краще будь обережний, перш ніж починати, переконайся, що неодмінно матимеш успіх», не слухайте цього зла, бо то шепоче страх. І він бреше, як брехав мільйонам тих, хто жив перед вами, і як брехатиме мільйонам тих, хто житиме після вас. Хто слухає його, ніколи не вступить у свою спадщину Божої дитини, у належні йому від народження мир, силу, гармонію, успіх, достаток.

Страх і сумнів, зневіра й тривога завжди ходять разом. Вони належать до однієї родини й працюють задля однієї мети: позбавляти людей енергії та прагнення, заважати їм робити те, для чого їх створено. Вони завжди були великими гальмами людського поступу, великими вбивцями здібностей, губителями щастя, душителями прагнень, убивцями успіху. Вони втримували незліченні мільйони в посередності й спричиняли цілковиту невдачу та руйнування інших мільйонів, які могли б зробити великі справи, якби йшли вперед, якнайповніше використовуючи здібності й наполегливо працюючи над здійсненням своїх ранніх видінь. Бог ніколи не призначав жодної Своєї дитини на жертву страху, тривоги, зневіри чи будь-якої злої примари уяви. Він хотів, щоб їхні життя були тріумфальними досягненнями, славними успіхами, а не жалюгідними невдачами.

Усе, що намагається втримати вас від високого прагнення, є вашим ворогом. Коли страх намагається похитнути вашу впевненість, не дати почати те, що вам хочеться зробити й на що, як ви відчуваєте, у вас є здібності; коли ви відчуваєте слабкість перед незвичною трудністю й думаєте повернути назад; коли з'являється спокуса тривожитися через те, що сталося або, як вам здається, може статися; коли сумніваєтеся у своїй спроможності зробити одне чи інше й думаєте, що краще не братися ні за що, у чому добрий результат не цілком гарантований, виганяйте всі такі навіювання зі свого розуму. Утверджуючи божественну силу сина Божого, кажіть собі: «Тепер саме від мене залежить досягти успіху. Я не можу отак здатися й стати боягузом. Це було б негідно й жалюгідно. Я здатний подолати це; воно не має сили втримати мене внизу. Бачу я шлях чи ні, я продовжу йти, пробиватися вперед. Хоч би які перешкоди поставали, я триматиму курс на гавань свого прагнення. Ніщо не має наді мною влади, крім тієї, яку я сам йому даю. Я не дозволю нічому зруйнувати мій намір і занапастити моє життя. Я можу й неодмінно піднімуся над усіма клопотами, над усіма помилками та хибами. Ніщо не відділить мене від належного мені, бо відтепер я працюватиму разом із Богом у мені. Жоден ворог мене не здолає; я здолаю».

Ніщо, крім нас самих, не може зробити марною Божу обітницю людині: «Ось Я відчинив перед тобою двері, яких ніхто не може зачинити». Двері, що ведуть до вашого прагнення, до повнішого, щасливішого, багатшого життя, якого ви бажаєте, широко відчинені. Ніхто не може зачинити їх, крім вас самих. Ніщо, крім ваших сумнівів, страхів, песимізму, тривоги, браку віри у Творця й у себе, не може завадити вам поєднати бажання з дійсністю.