Розділ XIX. Ствердна людина і людина заперечення

Розум, сповнений заперечення, нікуди не просувається; він здатний лише нищити й руйнувати.

Заперечливий стан розуму дуже легко розвинути, і він дуже згубний для успіху. Мусимо позбутися його, перш ніж зможемо притягти достаток чи розвинути дієвість.

Не можна діяти заперечно й не отримувати заперечних результатів.

Людину, яка вагається, хоч би якою сильною вона була в іншому, у життєвих перегонах завжди відтісняє рішуча, ствердна, певна свого вибору людина, яка знає, що хоче зробити, і робить це. Навіть розум мусить поступитися рішучості.

Навіть якщо іноді помиляєтеся, краще твердо вирішити й енергійно виконати рішення, ніж вічно зависати між можливостями, розмірковувати й відкладати.

Кожне важливе рішення передбачає відмову від чогось, і що більше людина намагається уникнути труднощів, що більше обмірковує те, що треба вирішити, то більше заплутує всю ситуацію.

Недостатньо просто підтримувати ствердний настрій розуму; щоб мати захист від усіх ворогів достатку й щастя, він мусить бути енергійно ствердним.

Саме ствердний, енергійний розум робить справи, зрушує їх із місця. Заперечливий характер завжди належить слабкій, непомітній людині, яка йде второваною стежкою.

Якби ми тільки навчилися завжди говорити й думати рішуче, творчо, якою чудовою була б наша цивілізація! Саме сильний, оптимістичний розум, який чекає добра, розум віри, надії, упевненості, віри в добро притягує добро. Розум песиміста притягує плоди песимізму.

Якщо ви не навчитеся твердо й остаточно вирішувати, а потім діяти відповідно до рішення; якщо вагаєтеся й зволікаєте, дозволяєте суперечливим обставинам носити вас то сюди, то туди, корабель вашого життя завжди дрейфуватиме; ви ніколи не станете на якір. Ви завжди будете у владі бур і штормів та ніколи не дістанетеся гавані достатку.

Коли молодий чоловік запитує моєї думки про свої шанси на життєвий успіх, я намагаюся з'ясувати, як він уміє ухвалювати рішення. Якщо робить це швидко, твердо й остаточно, я цілком певен, що він переможе. Жодна інша якість, особливо в діловій діяльності, не відіграє такої важливої ролі, як уміння вирішувати мудро, швидко, твердо й остаточно.

Людина, створена для перемоги, не мнеться, не бариться, не вагається й не вичікує осторонь. Вона одразу береться за найважче й доводить його до кінця. Вольтер каже, що вагання - найпомітніша ознака слабкості характеру.

Те, що ми отримуємо від життя, здобуваємо не фізичною силою, а тонкою силою розумового притягання. Ми приводимо бажане до себе, роблячи свій розум магнітом, здатним притягнути його з великого космічного сховища розуму. З великого океану благ, який нас оточує, ми притягуємо те, із чим споріднений наш внутрішній настрій. Одні притягують успіх, інші невдачу; одні багатство й достаток, інші бідність і нестачу. Усе залежить від відмінності думки: ствердна вона чи заперечлива, творча чи руйнівна. Заперечливі думки розмагнічують розум, і він притягує саме протилежне бажаному.

Люди, які плетуться в посередності або зазнають життєвої невдачі, могли б створити цілком гідну історію життя, якби тільки не впускали в розум того, що робить його заперечливим. Саме їхні гнітючі настрої й усі ворожі думки, сумніви, страхи, тривоги, непевність і брак віри в себе вбивають творчу силу розуму та роблять його заперечливим.

Розум заперечення нікуди не просувається. Саме ствердний розум випромінює силу й прокладає собі шлях у світі. Заперечливий розум здатний лише нищити й руйнувати.

Багато людей так довго зосереджуються на своїй нездатності пробитися у світі, бідності, нещастях, що створюють справжню атмосферу невдачі; оточують себе руйнівними думками й навіюваннями, які розкладають, доки не роблять неможливим той стан розуму, той ствердний внутрішній настрій, який творить і виробляє.

Ми лише починаємо розуміти, що можемо керувати не тільки настроями й усіма думками, а й своїм оточенням, бо воно великою мірою є нашою думкою, почуттям, емоцією й внутрішнім настроєм, що набули предметної форми. Ми творимо власний світ думками й спонуками.

Доки ви зберігаєте ствердний, творчий розум, матимете мужність, ініціативу та здорове судження, будете творцем. Але тієї миті, коли занепадаєте духом і хмурнієте, ваші здібності, ваш розум розмагнічуються, стають заперечливими, і ви вже не творець, не виробник. Ваше рішення хитається, судження слабке й непевне, усе ваше розумове царство розладнане. Зберігайте ствердність розуму, відмовляючись впускати таких зрадників, як сумнів, зневіра, страх чи тривога. Вони ваші смертельні вороги. Ви ніколи не досягнете успіху, доки приймаєте їх. Виганяйте їх. Не залишайте їм відчинених дверей у свій розум.

Нехай вас знають як людину великої віри в усе у світі; вірте, що у світі все правильно, бо його створив Бог, Бог його впорядкував. Вірте лише в найкраще. Живіть успіхом; ходіть серед людей так, ніби вже успішні, з тріумфальним, переможним виглядом; показуйте, що ви втілена перемога. Ніколи не бійтеся невдачі, не уявляйте її; не малюйте в уяві бідності й не жахайтеся її, бо це наближає її здійснення й віддаляє від вас саме те, чого бажаєте.

«Який сенс мріяти про дивовижні справи, які я зроблю в майбутньому? Мені не судилося такого досягнення. Я не геній. Мушу вдовольнитися звичайним життєвим шляхом». Ці заперечливі думки й твердження пронизують атмосферу більшості домівок і охолоджують юнацький запал дітей; унаслідок цього їхні прагнення слабнуть, ідеали всихають, і, не маючи великого життєвого спонукання, вони занурюються в одноманітну рутину й опиняються значно нижче від того рівня, якого могли б сягнути.

Злочинно не виправляти схильності дитячого розуму до заперечення. Не надто важко виховати ствердну звичку думати й діяти, якщо взятися за це змалку. З дорослим це не так легко, але можливо.

Коли прагнете чогось, що маєте цілковите право мати, сійте зерно ствердження з повною впевненістю, що воно розквітне в дійсності. Кажіть собі: «Бог не зважає на особи. Він не виявляє упередженості до Своїх дітей. Усі вони мають однакові права, однакові привілеї. Через мої власні зусилля Він дасть мені те, чого я потребую, про що прошу. Найбідніший, найобірваніший злидар, що плазує землею, має у своєму дні стільки ж годин, скільки найбагатший і наймогутніший магнат. Я можу й неодмінно зроблю те, чого прагну. Я стану тим, ким бажаю бути».

Що б ви не робили, не створюйте у своєму розумі та в розумі інших образу себе як слабкої, безсилої, заперечливої особистості.

Якщо постійно себе принижуєте, інші думатимуть, що на це є причина, що ви негідні, що у вас є щось невідоме їм, на чому ґрунтується ваше власне судження. Чому інші не повинні думати про вас низько, якщо ви самі так думаєте?

Якщо носите із собою заперечливий внутрішній настрій, заперечливим буде й ваше життя. Не можна діяти заперечно й не отримувати заперечних результатів.

Люди заперечливого складу не породжують енергійних, ствердних коливань; вони такі пасивні й сприйнятливі до довколишніх впливів, що їхній заперечливий розум підхоплює всі заперечливі коливання з усіх перехресних течій інших заперечливих розумів.

Цілком можливо зробити свій розум настільки енергійно ствердним, щоб будь-які суперечливі течії чи коливання інших заперечливих, розладнаних розумів не знаходили в нас відгуку. Тоді ми захищені від усього заперечного; можемо проходити крізь усілякі несприятливі умови, не відповідаючи на них, бо не коливаємося у відповідь на заперечливу думку й заперечливий стан, і все одно зберігаємо міцну, ствердну рівновагу.

Життя в сильнішій думці робить нас сильнішими. Люди з енергійним, ствердним внутрішнім настроєм, із сильним, твердим рішенням, із великою вірою мають значно сильніший розум, ніж люди заперечливого складу, бо звично живуть в енергійнішому душевному стані, а ствердний настрій сприяє зростанню й розширенню розуму. Усі ми знаємо людину заперечення, яка ніколи не має власної думки, завжди питає поради й залежить від інших. Заперечливий характер завжди слабкий. У будь-якій спільноті така людина - ніхто. Саме ствердний, енергійний розум робить справи, зрушує їх із місця, доводить до кінця. Саме ствердна людина думає самостійно, наважується зійти з второваної стежки й прокласти власну, наважується мати й висловлювати власні думки. Саме така людина здобуває повагу й довіру людства.

Чимало людей усе життя роблять дрібні справи, бо заперечлива думка паралізує їхню ініціативу; вони не наважуються взятися за щось важливе. Заперечливий розум, людина, що боїться діяти, вічно обмірковує чи вагається, ніколи багато чого не досягає.

Лідера завжди вирізняють ствердні якості. Він керує своїми енергійними ствердженнями. У ньому немає нічого заперечного чи від'ємного. Ствердна людина, природжений лідер, завжди заявляє про себе, тоді як заперечлива стискається, стирає себе, чекає, щоб хтось інший виявив ініціативу.

Одне з найжалюгідніших видовищ у світі - людина, яка ніколи не має власної думки, безхребетна, безпорадна, недбала людина заперечення, яка ніколи не розходиться з вами в поглядах і єдина думка якої - згода з вашою. Ми мимоволі зневажаємо такого слабкодуха, людину, яка ніколи нам не перечить і на все, що кажемо, відповідає: «Так, так».

Нам потрібні лідери й зачинателі більше, ніж послідовники чи наслідувачі. Тих, хто охоче спирається на інших, маємо більш ніж досить. Ми хочемо, щоб молодь покладалася на себе. Хочемо такої освіти й виховання, які підкреслюватимуть і зміцнюватимуть лідерські якості, оригінальність та індивідуальність, а не стиратимуть їх.

Усе заперечливе мислення, усі заперечливі настрої, як-от сумнів у власних здібностях, вагання перед початком справи, звичка відкладати, чекати сприятливіших умов і переглядати власні рішення, - смертельні вороги ініціативи. Якщо людина не виховує ствердного внутрішнього настрою, її ініціатива буде слабкою й млявою, а ініціатива - виконавчий керівник інших здібностей. Вона керує мозком.

Не забувайте: сила, яка має винести вас до мети успіху й достатку, справді перебуває всередині вас. Не чекайте, щоб інші підштовхували вас, допомагали зв'язками чи користувалися своїм впливом. Ваші ресурси, ваші надбання - у вас самих, ніде більше.

Якщо сама відповідальність ухвалювати рішення й починати справи з власної волі паралізує вас, вирішіть: якщо хочете чогось вартувати у світі, мусите задушити цю звичку. Єдиний спосіб - виробити протилежну звичку: щоранку починати з непохитним рішенням не дозволяти собі протягом дня вагатися, чекати, поки хтось покаже шлях. Постановіть, що весь день будете рушієм, лідером, а не тим, хто плететься позаду; не чекатимете, щоб хтось сказав, що і як робити; самі братимете ініціативу, починатимете справи й доводитимете їх до кінця без порад. Вирішіть зберігати ствердний внутрішній настрій. Це загострить здібності, надасть їм гостроти й зробить розум пильним та спраглим можливостей.

Недостатньо просто підтримувати ствердність розуму: щоб мати захист від усіх ворогів успіху й щастя, він мусить бути енергійно ствердним. Коли розум насичений усіляким запереченням, думками про хворобу, невдачу й бідність, він стає постійно розладнаним і поступово занепадає. Виробіть звичку говорити піднесено, а не пригнічено, висловлювати оптимізм замість песимізму. Викресліть зі свого словника критику, прискіпування й осуд. Одна з перших ознак занепаду багатьох розумів - схильність до заперечення, до розладнаного, войовничого, заздрісного, ревнивого настрою. Це так само неприродно, як постійна меланхолія, похмурість і відчай. Вони вказують на ненормальний чи хворобливий стан розуму. Намагайтеся бачити речі широко й великодушно; зберігайте широку свідомість. Показуйте кожному, що маєте велику віру в людство, у своє покликання й у себе. Вирішіть не впускати заперечення у своє життя. Ви надто великі для ревнощів чи заздрості, надто великі для тривоги, для неспокою за свій життєвий шлях або майбутнє.

Важить те, щоб ставати ствердною силою у взаєминах із кожним і з усім, що зустрічаєте в житті. Це ключ до володарювання над собою, до успіху й достатку.