Розділ XIII. Як зробити себе щасливцем

Усім серцем вірте, що можете й неодмінно зробите те, для чого створені.

«Щасливець» ніколи не чекає, поки щось трапиться саме собою.

«Удача - це здатність розпізнати нагоду й скористатися нею».

Щоб стати щасливцем, оберіть справу, до якої вас пристосувала природа, а потім віддайте їй своє життя. Будьте в ній усім своїм єством.

Упевненість у собі й працьовитість - друзі удачі.

Удача йде за здоровим глуздом, розсудливістю, міцним здоров'ям, непохитною рішучістю, високим прагненням і справжньою наполегливою працею. Вона йде за людиною, яка розвиває тактовність, чемність, мужність, упевненість у собі, силу волі, оптимізм, здоров'я й доброзичливість до всіх людей.

Не так давно один нью-йоркський біржовий маклер наклав на себе руки, бо вирішив, що удача, яка посідала чільне місце в його життєвому віровченні, покинула його. Він так вірив у цього ідола, удачу, що після низки втрат на Волл-стріт подумав: більше немає сенсу боротися з долею. Удача відвернулася від нього, заявив він, і жити йому більше ні для чого. Останніми його словами до дружини були: «Нехай тобі щастить».

Чимало людей, хоча й не заходять так далеко, як цей маклер із Волл-стріт, обмежують себе забобонною вірою в щасливу чи нещасливу долю. Вони переконані, що є якась доля, якесь призначення, щось непідвладне їм, що визначає міру їхніх досягнень; якщо ця таємнича сила бореться проти них, вони зазнають невдачі, а якщо допомагає, матимуть успіх.

Ніщо так не губить здатності досягати, як віра в сліпу долю, хибна думка, ніби наслідок може виникнути без достатньої причини. А проте скільки працездатних людей сидять і чекають, коли удача розв'яже їхні проблеми; чекають підмоги від того таємничого, невловного чогось, яке одну людину підносить, а іншу стримує незалежно від її власних зусиль! З таким самим успіхом можна чекати, що удача розв'яже математичну задачу, як сподіватися, що вона розв'яже якусь із ваших життєвих задач.

Людина - господар власної долі. Сила розв'язувати свої проблеми міститься в ній самій. Вона сама творить долю, яка пригнічує її або підносить. Життя - не гра випадку. Творець поставив нас тут не для того, щоб ми були забавкою обставин, маріонетками, якими жорстока, непідвладна нам доля кидає з боку в бік. Він дав людині вільну волю, нічим не скутий розум, і:

«Людина творить долю за своїм розумом; Слабкий, ниций дух Фортуна обертає на раба, Та слугує відважному, що сміливо нею править. Якщо Доля тче зі звичайної нитки, Я зміню її присуд І новим пурпуром витчу шляхетніше полотно».

«Чого сумуєш, душе моя!» Добрий друже, у вас є щось незмірно сильніше за все, що намагається вас зламати. Від свого Божественного Отця ви успадкували силу, яка безмежно перевершує будь-яку ваду чи недолік, що їх, як вам здається, ви успадкували від земних батьків, або будь-яку перешкоду у вашому оточенні. У вас є частка всемогутності, бо ви дитя Всемогутності й мусили успадкувати якості свого Творця.

Що б із вами не сталося, пам'ятайте: у вас є щось більше за будь-яку долю, щось, здатне сміятися з найжорстокішого призначення, бо ви самі є власною долею, власним призначенням. У вас є Бог, друже. Утверджуйте свою божественність. Вам треба лише звернутися до Вічного Розуму, великої космічної енергії, і вся сила стане вашою. Ви перебуваєте біля самого Джерела всіх благ.

«Удача - це здатність розпізнати нагоду й скористатися нею», - каже Беатріс Ферфакс, і якщо прийняти її визначення, мусимо визнати, що удача існує.

Можливо, ви чули про молодого чоловіка, який випадково виявився єдиним лікарем серед натовпу, що зібрався довкола королівської карети, коли на одній із лондонських вулиць у короля стався напад. Молодий лікар пробився крізь натовп і сказав, що може допомогти королю кровопусканням. Король опритомнів, і цей випадок став важливим щаблем у дивовижній кар'єрі Амбруаза Паре.

Іноді під час залізничної аварії чи іншої великої катастрофи невідома людина раптом стає знаменитою завдяки простому вчинку, який тисячі інших могли б зробити не гірше. Але вміння схопити нагоду й негайно та точно зробити потрібне народжується з розвитку власної ініціативи, зі щоденного привчання себе до швидкості й точності у справах.

Те, що ви, друже, саме тепер називаєте своїм нещастям, може бути наслідком якоїсь слабкості, поганої звички, що зводить нанівець ваші зусилля, віддаляє бажаний достаток. Можливо, у вас є особливості, неприємні риси, які заважають рухатися вперед, стають камінням спотикання на вашому шляху. Вашим нещастям може бути брак підготовки, погана освіта, недостатня вправність у вибраній справі. Ваш фундамент, можливо, надто малий для будь-якої гідної життєвої будівлі. Або ж ваше нещастя - це лінощі, любов до легкого життя й задоволень, бажання передусім розважатися, хоч би що сталося.

Удача - цілковита протилежність усьому цьому. Кожна успішна людина знає, що вона йде за сильною волею, щирим наполегливим зусиллям, доброю сумлінною працею, ґрунтовною підготовкою, прагненням перевершити себе й по-справжньому серйозним наміром.

«Щасливець» - це людина, яка думала уважніше й працювала завзятіше за свого «невдачливого» сусіда. Вона практичніша, у її житті панували система й порядок.

Удача подібна до нагоди: вона приходить до тих, хто працює задля неї та готовий її зустріти. Якнайкраще використовуйте свій час, і це зробить вас щасливцем.

Якщо вам заважає брак освіти, ви можете здобути досить добрий відповідник університетської освіти, хоч би яким зайнятим було ваше життя. Читайте й навчайтеся у вільні хвилини. Безліч чоловіків і жінок щодня здобувають освіту саме так і піднімаються в житті попри тисячу перешкод та обмежень, яких ви ніколи не знали.

Якби ми дослідили життєві шляхи більшості людей, яких називають «щасливцями», то побачили б, що коріння їхнього успіху сягає ранньої юності й живилося багатьма битвами в боротьбі з бідністю та опором. Ми побачили б, що «щасливець» вірить не в удачу, а в себе; що він ніколи не чекав, поки щось «саме трапиться» або удача прийде до нього. Він брався до праці, сам спричиняв події, сам приводив удачу на свій шлях.

Мій досвід свідчить: люди, створені для перемоги, не говорять про нещасливу чи жорстоку долю; не говорять, що їх стримують інші. Якщо в людині є закваска, вона підніметься; ніщо її не стримає. Чиста завзятість притягує більше удачі, ніж майже будь-що інше з усього мені відомого.

Найпалкіше в удачу зазвичай вірять ліниві, бездіяльні, охочі лише до втіх нероби та слабкодухі. Сам факт, що людина постійно говорить про своє «нещастя», покладає провину за брак успіху й поразки на когось іншого або на несприятливі обставини, є визнанням її слабкості. Він свідчить, що вона не розвинула незалежності чи сили волі, тієї душевної міцності, яка долає перешкоди.

Надзвичайно багато важить звичка думати про себе як про щасливу, удачливу людину, завжди бачити себе таким, яким хотілося б бути, а не нездарою, який раз у раз помиляється. Говоріть про себе й про обставини так, якими хочете їх бачити, інакше відштовхуватимете бажане й притягатимете те, чого прагнете позбутися.

Один підприємець, якого я знаю вже кілька років, виробив у собі те, що можна назвати «звичкою до нещастя». Якщо він вкладає в щось гроші, то каже: «Звісно, я неодмінно втрачу. Така вже моя доля. Щойно я купую, ринок починає падати. Усе хороше тікає, коли я щось придбаю». Він завжди думає, що в будь-якому починанні залишиться в програші. Якщо береться за щось нове у своїй справі, одразу починає говорити про це похмуро. «Не піде. Я відчуваю, що нічого не вийде», - заявляє він. Він постійно говорить про «нещастя», передбачає, що справи підуть кепсько і що «спершу мусить стати гірше, перш ніж стане краще». Тепер у нього значно менше грошей, ніж було кілька років тому, а причинами його втрат великою мірою стали похмурий погляд на життя, брак довіри до власного судження, постійне очікування втрат і лиха та віра в недобру долю.

Безліч працьовитих людей безперервно відштовхують від себе саме те, чого намагаються досягти, бо не зберігають належного настрою. Їм бракує оптимізму, віри й упевненості в собі, притаманних захопленій людині; усе це друзі удачі.

Якщо ви наполегливо тримаєтеся й поводитеся як невдаха або як людина з дуже посереднім чи сумнівним успіхом; якщо без кінця розповідаєте всім, як вам не щастить, і кажете, що не вірите у свою перемогу, бо успіх призначений лише для обраних, для тих, хто має зв'язки й чиюсь підтримку, то досягнете такого самого успіху, як актор, який намагається зіграти певного персонажа, а виглядає, думає й поводиться як його цілковита протилежність.

Наші думки й слова - справжні сили, що будують або руйнують. Хто бачить лише невдачу, ніколи не перемагає. Перемагає той, хто не бачить нічого, крім перемоги, хто не визнає можливості поразки. Людина, яка намагається виправдати свій провал тим, що від початку була приречена через погані карти, роздані долею, що мусила грати саме ними й жодні її зусилля не могли істотно змінити результату, обманює себе.

Я знаю чоловіка, який щоразу, коли спізнюється на потяг, каже: «Я знав, що не встигну! Така вже моя доля - спізнитися! Мабуть, я й народився із запізненням». Якщо він схибить або припуститься прикрої помилки, то скаже: «Мені не щастить ні в чому. Міг би й знати, що все закінчиться погано. Якби сьогодні я купив золоті долари, завтра вони не коштували б більше п'ятдесяти центів».

Друже, зневажливо говорити про себе, принижувати себе означає послаблювати самого себе. Постійне навіювання власної неповноцінності, вад чи слабкостей заважатиме успіху в будь-якій справі. Ви не можете бути щасливцем, не можете бути успішним, якщо весь час говорите проти себе, бо це підточує вашу віру в себе й у власну спроможність.

Будьте доброї думки про себе. Високо себе цінуйте. Навчіться цінувати свої здібності й поважати себе не з марнославства чи егоїзму, а тому, що усвідомлюєте свою дивовижну спадщину божественних якостей.

Пам'ятайте: щоразу, коли ви говорите про себе принизливо, навіть якщо насправді не вірите своїм словам і робите це заради враження, тобто розповідаєте іншим про своє нещастя, визнаєте, що не можете влаштуватися так, як інші, що не вмієте заробляти й заощаджувати, що, здається, зовсім не маєте хисту до грошей, ви знижуєте власну оцінку себе, свій ідеальний образ. А саме він є взірцем, за яким будується ваше життя. У вас живе скульптор, який працює за взірцем, що ви йому показуєте; якщо ви показуєте недосконалий, слабкий, неповноцінний, змізернілий взірець, саме його буде втілено в самій будові вашого єства.

Те, що ви думаєте про себе, прийде до вас; те, у що вірите щодо себе, своїх здібностей і майбутнього, тяжітиме до здійснення. Те, чого ви чекаєте від себе, просто цієї миті вплітається в тканину вашого єства.

Завжди думайте про себе як про щасливця. Ніколи не дозволяйте собі думати інакше. Кажіть собі: «Я сама удача. Мені неодмінно щаститиме, бо я частка божественності, яка не може зазнати невдачі. Я причетний до всемогутності, бо я дитя Всемогутності, співучасник справи Всевишнього. Щастити - моя природа. Я створений для удачі. Я народився перемагати. Я дитя Царя царів. До мене йде князівський спадок, і я мушу поводитися з такою повагою до себе й своїх здібностей, яка личить князю Всевишнього».

Постійно розмірковуйте, яке це диво - мати такий спадок, усвідомлювати, що ви справді бог у становленні, що у вас є божественність, яку неможливо втратити, всемогутність, здатна перемогти будь-яку перешкоду земної спадковості чи випадку.

Навчіться зміцнювати, освіжати й відновлювати себе, звертаючись через підсвідомість до великого космічного розуму, часто поринаючи в тишу й спілкуючись із Джерелом усього добра. Не слід давати притулок думкам страху, тривоги, ревнощів, заздрості, ненависті чи егоїзму так само, як не слід слухати спокуси вкрасти. Вони відбирають душевний спокій, могутність, силу й життєву енергію, врівноваженість і затишок.

Ви не дозволили б злодієві ходити вашим домом і красти. Чому ж дозволяєте ворожим думкам без жодного спротиву блукати у вашій голові?

Змізернілий ідеал означає змізернілий розум, змізерніле майбутнє, змізернілий життєвий шлях. Ваше переконання щодо себе, ваша віра в себе, своє майбутнє, свої здібності - усе це знову постане у вашій діяльності.

Хтось сказав: «Наважтеся послати у великий космічний розум більшу впевненість у собі; наважтеся мати більше довіри; наважтеся повірити в себе й своє призначення. Майте величніший ідеал, шляхетніше прагнення».

Людина мусить вірити в те, що намагається зробити або здобути. Її надія, впевненість, очікування - могутні чинники здійснення її прагнення. Вони наче прожектори над обрієм, що здалеку розрізняють нагоду.

Ніщо не може перемогти вас або відібрати у вас успіх, крім вас самих. Жодні умови, хоч би які непривітні, не можуть затопити вас чи зруйнувати мету вашого життя, якщо у вас є життєва мета. Це може зробити лише ваша власна слабкість: брак рішучості, енергії, твердості, віри в себе. Ніщо у світі не може зробити вас нікчемою: ні невдачі, ні умови, ні оточення, ніщо, крім вас самих. Ви можете стати ніким, якщо схочете, або кимось, якщо схочете; усе залежить від вас. Ви можете зробити своє життя успішним, послати свій вплив крізь віки або зійти в могилу нікому не потрібною людиною, так і не сколихнувши плину життя своєї доби. Ваша удача, добра чи лиха, у вас самих.

Думки про власне нещастя, про те, що вам не пощастило мати таке вигідне становище чи такі добрі умови, як іншим, згубні для успіху та щастя, бо ми мусимо йти туди, куди повернуті обличчям, а повертаємося ми в бік своїх думок, слів і вчинків. Ми схожі на флюгери й обертаємося то сюди, то туди відповідно до того, як думаємо. Наші думки, емоції, почуття подібні до вітру, що повертає флюгер.

Я не знаю нічого, що вплинуло б на ваше життя сильніше, ніж звичка думати про себе як про щасливця, вважати, що вам надзвичайно пощастило з народженням, місцем життя, схильністю до обраної справи, з вашими прагненнями й життєвою нагодою досягти успіху.

Ми лише починаємо розуміти, що нас творять, формують і ліплять наші думки, сили такі ж реальні, як сила електрики. Наша думка безперервно надає нам відповідної до себе форми. Ми власні архітектори, власні скульптори. Ми весь час переробляємо й переліплюємо себе відповідно до наших думок та емоцій, спонук, загального ставлення до життя. Якщо думатимемо про себе як про людей, яким завжди щастить, то, можливо, й не станемо винятковими взірцями удачі, проте завжди будемо щасливими, усміхненими й задоволеними, вірячи, що все, що до нас приходить, є найкращим із можливого для нас.

ДЕ ЗНАХОДИЛИ УДАЧУ

В ощадливості й передбачливості.

У ґрунтовній підготовці до справи свого життя.

У жвавості розуму.

У незмінній готовності простягти руку допомоги там і тоді, де й коли вона потрібна.

У тактовності й умінні сходитися з людьми.

У високому уявленні про власну спроможність і свої здібності.

У справжній, постійній, наполегливій праці.

У готовності до нагоди, коли вона з'явилася.

У чемності, доброті й уважності до кожного.

У тому, щоб допомагати собі самому, а не чекати від інших підтримки, капіталу чи будь-яких послуг.

У тому, щоб робити свою справу трохи краще, ніж інші робили свою.

У невдоволенні всім, окрім свого найкращого результату, у відмові миритися з чимось гіршим чи з недбало зробленою роботою.

У звичці завжди носити в кишені щось для читання, щоб, чекаючи потяга або тих, хто спізнюється на зустріч, використовувати вільний час для читання задля власного розвитку.

У бадьорості, хоч би якими похмурими були перспективи.

У намаганні досягти успіху всіма можливими способами, ніколи не користуючись іншими людьми заради власної вигоди.

У тому, щоб починати справу, яку, як підказувало щось усередині, людина може й повинна зробити, хоч би які перешкоди стояли на шляху; у тому, щоб негайно слухатися добрих поривів, перш ніж вони перестануть спонукати.

У тому, щоб ніколи не дозволяти собі вірити, ніби народився для бідності, невдачі, посереднього життя.

У переможному ставленні до всього: виглядати як переможець, говорити як переможець і випромінювати впевненість переможця.

У переконанні, що блага світу створені не для жменьки обраних, а для всіх Божих дітей.

У тому, щоб завзятістю й наполегливістю замінювати переваги, якими багато інших користувалися від народження.

У вірі, що найцінніша частина платні міститься не в конверті з грошима, а в нагоді якнайкраще виконати кожну справу, що проходить через ваші руки.

У можливості вбирати таємниці справи свого роботодавця; отримувати платню, навчаючись того, що він, можливо, здобув дорогою ціною, після невдачі й величезних витрат грошей та часу, а може, й укоротивши собі цим життя.

У тому, щоб тримати очі й вуха відкритими, а рот переважно закритим.

У непохитній наполегливості, у рішучості, яка не знала ні здачі, ні відступу; у безперервному просуванні вперед незалежно від того, чи видно мету.

У правильному ставленні до життя, до своєї праці, до всього й до кожного.

У виборі товариства, у спілкуванні лише з людьми, які робили все можливе, щоб рухатися вперед і підніматися в житті.

В усвідомленні своєї співпраці з Джерелом усього добра, Джерелом усіх благ, із Нескінченним Розумом.

У вмінні за допомогою розумової хімії нейтралізувати те, що вбиває найкращі зусилля: страх, хвилювання, тривогу, ревнощі, заздрість, злобу, вразливість, гнів, і в такий спосіб зберігати розум вільним для великих справ.