Як спрямовувати думки про здоров’я й достаток у клітини свого тіла

Кожна клітина в нас думає. ТОМАС А. ЕДІСОН.

Кожна клітина тіла є свідомою, розумною істотою. ПРОФЕСОР НЕЛЬС КВЕВЛІ.

Думайте й говоріть про себе та своє майбутнє лише те, що хочете бачити здійсненим.

Оскільки кожна клітина вашого тіла постійно оновлюється, чому б не вкладати в клітини нові думки, нове життя, замість тягнути за собою всі старі скелети минулого?

Розумні клітини всього вашого тіла знають, господар ви чи ні. Знають, чи йдете світом як переможець або переможений, як пан або раб, і діють відповідно. Вони повертають у ваше життя відображення думок, спонукань, переконань. Ваш стан відповідатиме внутрішньому настрою, який вони відбивають.

Думки про цілісність, повноту й досконалість, спрямовані в клітини, підбадьорюватимуть і спонукатимуть їх. Робота всіх клітин тіла, різних органів послаблюється, коли наші думки чорні й зневірені, а всі розумові здібності відповідають тілесному станові.

Коли лікарі сказали Джейн Аддамс, молодій дівчині, яка щойно закінчила коледж, що вона проживе не більш як шість місяців, та відповіла: «Гаразд, я використаю ці шість місяців, щоб якнайбільше наблизитися до тієї єдиної справи, яку хочу зробити для людства».

Що сталося? Тверде висловлення рішучості зробити найближчу її серцю справу так незгладимо закарбувалося в клітинах кожного найдальшого куточка тіла, від мозку до кінчиків пальців рук і ніг, що вони відразу почали будувати здоров'я. Через вісім років після того, як тодішні медичні авторитети дали їй шість місяців життя, вона заснувала Галл-Гаус, всесвітньо відомий чиказький осередок соціальної допомоги. Сьогодні вона постать міжнародного масштабу, провідниця різних напрямків великого сучасного руху за поліпшення світу.

Що сталося б, якби замість свого рішучого, дзвінкого заклику до життя й праці Джейн Аддамс закарбувала в клітинах тіла заперечливий вирок лікарів і сказала їм, що помре за шість місяців? Вона померла б, адже клітини прийняли б одне навіювання так само охоче, як інше. Замість відновлювати й розбудовувати тіло вони припинили б працю; різні органи й тканини почали б руйнуватися, і світ ніколи не почув би про Джейн Аддамс та її велику справу.

Коли ми глибоко зрозуміємо силу, якою міс Аддамс несвідомо скористалася, викинувши з розуму думку про смерть і замінивши її думкою про життя, то зможемо вбудувати в саму будову тіла все, що хочемо в ньому виявити. Якщо ми незадоволені своїм теперішнім тілом, то можемо буквально збудувати нове. Адже кожна з мільярдів крихітних клітин людського тіла є живою, мислячою, діяльною істотою, яка, мов чутлива фотопластинка, записує у своїй будові образ кожного почуття, думки, враження чи пристрасті, що проходить крізь нашу свідомість.

Автор дивовижно цікавої книжки «Розум клітини» каже: «Клітина є свідомою, розумною істотою і завдяки цьому планує та будує всі рослини й тварин так само, як людина споруджує будинки, залізниці та інші конструкції». Тобто кожна клітина виконує свою частину будівництва тіла, спрямовує життя згідно з нашими вказівками, так само як каменяр, муляр, тесля та інші робітники зводять будинок за планом архітектора. І це ще не все. Нині вчені вважають, що клітини різних органів, мозку, серця, печінки, нирок, легень та інших, мають так званий «розум органа» і сприймають думкові навіювання про здоров'я чи хворобу саме цього органа. Інакше кажучи, маленька громада клітин серця думає й працює для серця; громада мозку працює для мозку; громада шлунка - для шлунка, і так далі. Разом вони утворюють величезне військо маленьких працівників тіла, що миттєво відгукується на кожну думку, яку ми в них закарбовуємо.

Наприклад, якщо в якійсь частині тіла приховується схильність до хвороби; якщо травні органи, серце, нирки, печінка чи інший орган працюють ненормально, то, посилаючи громаді клітин підбадьорливі, енергійні, піднесені думки, навіюючи здоров'я й цілісність і живучи правильно, ви можете нейтралізувати хворобливу схильність і повернути орган до норми. Розумні клітини зроблять саме те, що підкаже ваша думка: працюватимуть на здоров'я й усунення схильності до хвороби. За тим самим принципом протилежна думка, думка про хворобу, про ненормальність, навіяна цим маленьким клітинним розумам, які вже тяжіють до хвороби й розладу, погіршить стан і пришвидшить розвиток прихованої недуги.

Я чув, як один чоловік проклинав свій шлунок і травні органи за те, що вони погано перетравлюють їжу. Щоразу, сідаючи за стіл, він починає скаржитися, що їжа шкодить йому: «Цього я їсти не можу, - каже він. - Мій шлунок із цим не впорається. Цього я не перетравлю, того не перетравлю. Варто спробувати, і воно неодмінно дасться взнаки. Хотів би я мати нормальний шлунок замість цього нікчемного непотребу». Як може розумна людина сподіватися на співпрацю шлунка й травних органів, коли посилає в їхні клітинні уми такі розладнані думки? Коли вона постійно звинувачує й проклинає органи за ненормальну роботу, картає їх за біль і страждання, то як може чекати, що вони працюватимуть якнайкраще й служитимуть охоче та вправно? Ці органи схожі на дітей чи найманих працівників. Так само обґрунтовано можна було б чекати від дітей або працівників радісної, охочої, вправної служби, проклинаючи, лаючи й ображаючи їх, як і від органів тіла, чинячи з ними так само.

Стан вашого тіла відображає звичні думки про нього, загальний внутрішній настрій і переконання щодо різних органів. Коли ви думаєте, що серце слабке, печінка млява, нирки хворі; коли кажете: «Я хворий, я зневірився, я втомився, я зломлений, виснажений, зовсім без сил, нічого не хочу», чи знаєте, що робите з маленькими клітинними умами всього тіла? Ви послаблюєте й деморалізуєте їх, карбуєте зневірену, безнадійну думку, образ слабкості й неспроможності в самій їхній будові, і їхня робота відповідно погіршується. Слабка, зневірена, песимістична, недужа чи хвороблива думка породжує подібний до себе стан у кожній клітині тіла, і тіло страждає пропорційно до стійкості таких думок. Вони руйнують тканини, нищать їх, паралізують життєві функції.

Справжньою основою всіх форм зцілення думкою є те, що клітини тіла живі й розумні, що вони відгукуються на нашу думку, розум, навіювання. Для цілителя велике значення має знання, що він спрямовує думку не в масу мертвих клітин: кожна не лише жива, а й так само чутлива до його внутрішнього настрою, як розумна дитина. Він знає, що думка про здоров'я, піднесена думка, думка про їхню цілісність і повноту, навіювання божественного походження, здатності відбудувати тіло й поновити його силу та енергію посилають хвилю підбадьорення, надії й упевненості крізь кожну клітину. Вони спонукають клітини нейтралізувати думку про хворобу й відновлювати здоров'я та життєву силу пацієнта.

Пильнуйте, друже мій, які думки вкладаєте в маленькі клітинні уми свого тіла. Вони повернуться до вас не лише тілесним станом, а й у кожному вияві життя. Наприклад, коли вкладаєте в них думку про невезіння, думаєте, як вам не щастить, розповідаєте про це всім, кажете, що доля проти вас і, хоч би що ви робили, вперед не просунутися, ви знеохочуєте ці маленькі клітинні уми так само, як коли навіюєте їм хворобу й нездоров'я. Інакше кажучи, паралізуєте їх, і замість нормальної роботи вони починають працювати неправильно. Через це серйозно страждають здоров'я, шанси на успіх, розумова діяльність, сила долати перешкоди. Послаблення відбувається по всій лінії. Зневірені, песимістичні думки позбавили вас енергії й завзяття, позбавили вас магнетичної сили притягувати саме те, чого ви прагнете: здоров'я й достаток.

Завдання підтримувати тілесну міць, квітуче здоров'я, магнетичну енергію, яка притягує до нас речі зі всесвітнього розуму, розв'язується тоді, коли ви вчитеся тримати всі маленькі клітинні уми різних тканин і органів у досконалому стані: пильними, щасливими, радісними, сповненими надії. Тоді вони відбиватимуть якнайбільше вашої творчої думки, бадьорості й міцності, тілесної та розумової сили, адже саме в цих маленьких будівничих, творчих осередках живляться наша твердість і рішучість. Тут ми отримуємо енергію, рушійну силу. Тому мусимо дуже пильнувати, що шепочемо клітинним умам: підбадьорення чи зневіру, надію чи відчай, здоров'я чи хворобу, бідність чи достаток. Вони, так би мовити, крихітні діти більшого розуму й дуже чутливі до його думок, до надісланих вказівок, до різних імпульсів із центральної станції тіла, мозку.

Якщо хвора, слабка людина хоче стати сильною й здоровою, то має закарбувати сильний, здоровий образ себе в клітинах, які намагаються відновити й перебудувати її. Вона має тримати образ себе такої, якою хотіла б бути, а не такої, якою є. Натомість багато хворих думає чи каже собі приблизно таке: «Ох, який я хворий! Почуваюся таким слабким, що боюся ніколи більше не одужати. Я вже ніколи нічого не зможу зробити у світі. Моє прагнення лише глузує з мене й мучить, бо я ніколи не зможу його здійснити. Здається, моя праця тут скінчилася. Ця хвороба так міцно схопила мене, що вже ніколи не відпустить. Чому Творець дозволяє людям так страждати, мучить їх прагненням зробити те, чого вони ніколи не зможуть зробити, на що ніколи не матимуть сили?»

Як мало люди усвідомлюють: тримаючись таких думок, уявляючи себе слабкими, безнадійними, помираючими, вони так само певно вбивають себе, як коли б приймали повільну отруту. Кожна клітина тіла отруєна й обезсилена хибною думкою.

Якщо уявите мільярди клітин свого тіла крихітними особистостями, маленькими танцівниками, які танцюють під будь-яку задану вами мелодію, то дістанете певне уявлення про те, як розум діє на них, підносячи чи пригнічуючи вас. Адже вони танцюють танець життя або смерті, хвороби або здоров'я, бідності або достатку, любові або ненависті, щастя або нещастя, успіху або невдачі, відгукуючись на ту мелодію думки, яку ви їм задаєте.

Багато людей на все життя робить себе недужими чи напівнемічними гнітючими мелодіями думок, підтримуючи зневірене переконання, що ніколи не одужають, що завжди будуть більш-менш безпорадними. Якби вони змінили переконання, їхній тілесний стан негайно змінився б. Це знову й знову підтверджували позірні дива цілителів думкою, які просто змінювали напрямок розуму пацієнта, відвертали думку від ненормального, хворого стану до здорового й цілісного. Тоді маленькі клітини починали танцювати під нову мелодію, мелодію життя й цілісності, а тіло відразу відгукувалося поновленою життєвою силою та бадьорістю.

Ніщо так не сприятиме перетворенню вашого життя, особистості й оточення на бажане, як щоденна звичка вкладати в клітинні уми тіла те, що ви хочете в них виявити: здоров'я, достаток, успіх, щастя, радість, доброзичливість, гармонію, мир, божественну силу й енергію. Можете робити це щоранку перед початком щоденної праці й час від часу протягом дня, коли матимете вільну хвилину.

Найважливіше не впускати в розум ворожих думок. Щойно якась із них увійде й дістане дозвіл залишитися, вона почне розбирати й руйнувати. Вони спустошують вашу дієвість, здоров'я й щастя. Якщо протягом дня щось порушить рівновагу або самовладання, якщо відчуєте, що в вас підіймається гнів, якнайшвидше зберіться й знову опануйте себе. Бо ніщо так не шкодить усій людині, як будь-який внутрішній розлад. Ви можете промовити мир до мільярдів збурених клітин, як Христос промовляв мир до розбурханих морських вод. Коли задаєте їм основний тон гармонії, вони відгукуються. Завжди відбивають навіяне. Коли говорить панівний розум, вони слухаються. Змініть свою негармонійну думку, і ви зміните стан мільярдів маленьких клітинних істот у тілі. Словом, хоч би що ви хотіли виявити у своєму житті, думкою вкладіть це в них, і воно здійсниться, бо вони ваші партнери, що працюють із вами разом.

Думайте про кожну клітину свого тіла як про маленького працівника, маленького творця, маленьку окрему розумну істоту, що співпрацює з єдиним великим всесвітнім розумом, великим всесвітнім задумом. Уявляйте всі клітини незліченним військом, об'єднаним Верховною Силою, яке разом працює, щоб зробити вас владною, сильною особистістю, чоловіком чи жінкою, здатними підкорити будь-яке оточення, опанувати будь-які несприятливі обставини, породжені хибним мисленням. Ніколи не дозволяйте собі навіювати їм слабкість, бідність чи злиденні умови, нестатки чи будь-які обмеження. Ви Боже дитя; думайте відповідно. Думайте згідно зі своєю безсмертною спадщиною. Думайте масштабно, бо ви великі. Думайте щедро, бо вас створено виявляти щедрість, а не дріб'язковість. Вас створено не для скупого заощадження кожної крихти, а для широкого життя; для життя в достатку, а не для скутої, змарнілої, виснаженої долі.

Можливості життя, яке налаштовує клітинні уми на правильну думку, не піддаються обчисленню. Кожна думка про силу, здоров'я, любов, істину, красу, досконалість, цілісність, міць розуму й тіла, кожна думка про Бога налаштовує розум і тіло на силу та досконалість творчого задуму Божественного Розуму.

У майбутньому спрямування думок про здоров'я, щастя, істину, силу й досконалість, достаток і успіх у маленькі клітинні уми тіла стане дуже важливою частиною виховання кожної дитини. Від самого початку її життя буде налаштоване правильно. Маленькі клітини-працівники отримають правильний наказ, правильний внутрішній образ і будуватимуть здоров'я, достаток та успіх, а не слабкість, бідність і невдачу.

Правильне мислення, яке спрямовує роботу клітин належним чином, до будівництва, а не до руйнування, прожене із землі дві найбільші перешкоди людства: хворобу й бідність.

ЩО Я ТАКЕ?

Я життєва основа, найбільше з надбань, які приносять успіх і щастя.

Я те, що додає людині особливої переваги. Я вкладаю завзяття, запал і бадьорість у людські зусилля.

Я джерело тілесної та розумової сили. Даю тілу міць і легкість, мозкові життєву енергію й оригінальність.

Я ваш найкращий друг, однаково друг знатних і простих, багатих і бідних. Але хто порушує мої закони, чи король він, чи жебрак, мусить заплатити.

Людина в лімузині часто марно шукає мене, зате зазвичай я поруч із тим, хто ходить на роботу пішки й багато рухається.

Я великий примножувач здібностей, опора ініціативи, мужності, впевненості в собі, основа захоплення, без якого ніколи не здійснювалося нічого вартісного.

Я найбільша будівнича сила в людському житті. Без мене слабшає віра, провисає прагнення, витікає запал, мліє відвага, зникає впевненість у собі, а досягнення дорівнює нулю.

Без мене багатство є насмішкою, а палацова оселя гірким розчаруванням.

Після самого життя я найбільший Божий дар людині. Мільйонер, який утратив мене, нагромаджуючи статок, віддав би всі мільйони, щоб повернути мене.

Я те, що надає життю легкості, робить вас привабливими, радісними й сильними, відкриває винахідливість і кмітливість, підносить дієвість до найбільшого рівня й дозволяє якнайкраще скористатися здібностями.

Я збільшую кожну з ваших сорока чи п'ятдесяти розумових здатностей у сто разів. Я очолюю їх усі. Коли я є, вони на висоті, у найкращій формі; коли мене немає, вони занепадають і діють найгірше.

Я друг поступу, спонука прагнення, підкріплення зусиль, головна умова дієвості й успіху, помічник довголіття та щастя.

Я приношу радість. Куди йду я, туди йде добрий настрій. Де мене немає, там пригнічення, зневіра, смуток. Моя відсутність означає занепад сил, часто зруйноване прагнення, зів'ялі надії, посередність, невдачу, вкорочене життя.

Мудра людина береже мене як зіницю ока. Дурень часто зловживає мною й утрачає мене через невігластво, байдужість або недбалість.

Я - МІЦНЕ ЗДОРОВ'Я