З книги «Достаток. Як його привабити» · Орісон Светт Марден · 04/23
Розділ IV. Формування творчої свідомості
Початок кожного досягнення має бути у вашій свідомості.
У наших внутрішніх глибинах є необмежена сила, безмежні ресурси, але ми не можемо ними користуватися, доки не усвідомимо цієї прихованої сили, цих невидимих ресурсів.
Усвідомлення сили створює силу. Тим, що ми усвідомлюємо, ми вже володіємо.
Ви починаєте створювати й притягувати бажане тією мірою, якою інтенсивним, стійким, яскравим і визначеним є його образ у вашій свідомості.
Творець не ставить меж нашому достатку. Ніщо з того, що нам потрібне, не має обмежень, окрім тих, які існують у нашій власній свідомості.
Головна біда тих із нас, хто живе у світі нездійснених бажань і прагнень, полягає в тому, що ми підтримуємо не той стан свідомості. Доктор Перрі Ґрін слушно каже, що скаргу Йова «Те, чого я боявся, спіткало мене» слід змінити на «Те, що дуже виразно жило в моїй свідомості, спіткало мене». Інакше кажучи, саме те, що ми утримуємо у свідомості, виходить із невидимого світу дійсності й набуває видимої форми в нашому житті відповідно до своєї природи: бідність чи достаток, здоров'я чи хвороба, щастя чи страждання.
Уся таємниця особистого зростання й розвитку прихована в нашій свідомості, адже вона є дверима до самого життя. Кожне переживання, чи то радість, чи смуток, здоров'я чи хвороба, успіх чи невдача, мусить пройти крізь нашу свідомість. Іншого шляху, яким воно могло б увійти й стати частиною життя, немає. Ви не можете мати того, чого не усвідомлюєте; не можете зробити того, на що не відчуваєте себе здатними. Словом, існує незмінний закон: те, що ви утримуєте в розумі, те, що, за вашим переконанням, можете зробити чи отримати, виявиться у вашому житті. Йова спіткало те, що він тримав у своїй свідомості. Жанна д'Арк урятувала свою країну, бо змалечку жила з усвідомленням, що народилася саме для цього. Ця бідна, неосвічена селянська дівчина нічого не знала про великий закон притягання думкою, але несвідомо діяла з ним у згоді. Без усвідомлення своєї перемоги вона ніколи не здійснила б такого величезного подвигу.
У кожну добу й у кожній сфері саме свідомість переможця здобуває перемогу. Багато років вивчаючи життя й методи успішних людей у всіх галузях, я дійшов висновку: ті, хто досягає великого, міцно вірять у себе, у свою здатність успішно здійснити задумане. Великі митці, вчені, винахідники, дослідники, полководці, підприємці та інші люди, які зробили найбільше у своїй царині, завжди зберігали свідомість переможця. Успіх був метою, яку вони постійно уявляли, і їхня впевненість у тому, що вони досягнуть її, ніколи не хиталася.
Люди зазнають невдачі не через брак здібностей, а через те, що не підтримують свідомості переможця, свідомості успіху. Вони не живуть очікуванням перемоги, вірою в те, що досягнуть бажаної мети. Натомість вони живуть очікуванням можливої невдачі, страхом бідності й майбутніх нестатків. І отримують те, що тримають у розумі, до чого звично повертаються думкою. Скута, вузька, обмежена, злиденна, сповнена страху свідомість, яка чекає мізерної винагороди, очікує бідності й не вірить, що отримає щось краще, спричиняє більше злиднів, ніж будь-що інше.
Наша свідомість є частиною нашої творчої сили. Тобто вона налаштовує розум так, щоб він притягував споріднене, подібне до себе. Свідомість злиднів не може втілити багатство; свідомість невдачі не може втілити успіх. Це суперечило б законові. Якщо ви загрузли в бідності й невдачах, вам немає кого звинувачувати, крім себе, бо ви дієте проти закону. Ви підтримуєте свідомість бідності, живете думкою про невдачу. Можливо, ви дивуєтеся, чому не можете створити щось, гідне ваших прагнень і бажань, хоча весь цей час так переповнюєте розум зневірою, чорними, похмурими, безнадійними картинами, що все ваше життя пронизує свідомість невдачі. Можливо, вам здається, що вас стримує щось, якась невидима сила, якась жорстока доля чи приречення. Вас справді щось стримує, але це не доля й не приречення. Це ваш зневірений внутрішній настрій, той нещасливий стан свідомості, який ви підтримували роками. Намагаючись будувати в матеріальному світі, ви зводили нанівець усі зусилля, безперервно руйнуючи на рівні думки. Ви корилися заперечливому законові, який нищить і вбиває, висушує та спустошує, замість ствердного закону, який породжує, творить, будує, прикрашає, розвиває богоподібні якості людини й звеличує її життя.
Усе життя з його досягненнями й можливостями залежить від нашої свідомості, а ми можемо розвинути будь-яку свідомість, якої побажаємо. Великий музикант розвинув музичну свідомість, якої більшість із нас не знає, бо цей спосіб діяльності ще не став частиною нашого усвідомленого досвіду. Наша музична свідомість не розвинута. Математик, астроном, письменник, лікар, художник, фахівець у будь-якій галузі розвинув особливу свідомість і пожинає її плоди. Він виявляє й використовує певну силу саме тією мірою, якою розвинув свідомість своєї справи.
Яку свідомість хочете розвинути ви? Що хочете отримати, зробити, ким стати? Визначте це цілком виразно, адже перший крок до розвитку нової свідомості полягає в тому, щоб міцно осягнути свою мету, бажання, задум; закріпити їхній образ у розумі; зробити його панівним у думках, учинках, житті. Саме так майбутній успішний юрист від початку розвиває правничу свідомість, успішний лікар - лікарську, успішний підприємець - підприємницьку. Надзвичайно важливо почати правильно, бо, хоч би яку свідомість ви розвивали, ваш розум притягуватиме споріднене з нею, приноситиме вам матеріал для вашої будови.
Наступне завдання - утвердити переконання, що ви можете досягти всього бажаного. Це величезний крок на шляху до здійснення, адже переконання сильніше за силу волі. Ви можете хоч як напружувати волю, прагнучи щось зробити, але якщо переконані, що не можете, переконання у власній неспроможності візьме гору над волею. Ваше переконання є найсильнішим важелем досягнення. Саме воно дозволило стільком бідним хлопцям і дівчатам піднятися до високого становища й впливу всупереч усіляким перешкодам, а часто й усупереч думці та порадам тих, хто знав їх найкраще. Вони так глибоко усвідомлювали свою здатність зробити бажане й були так переконані, що зможуть, що ніщо не могло відгородити їх від належного їм.
Початок кожного досягнення має бути у вашій свідомості. Це вихідна точка вашого творчого задуму. Ви починаєте творити в будь-якій сфері тією мірою, якою інтенсивним, стійким, яскравим і визначеним є усвідомлення бажаного. Наприклад, усвідомлення сили відкриває силу; усвідомлення переваги рівнозначне самій перевазі; усвідомлення впевненості в собі дає нам певність, що ми впораємося із задумом. Тим, що ми усвідомлюємо, ми вже володіємо. Але не можемо заволодіти нічим, чого не усвідомлюємо. Тобто воно не може стати нашим, доки ми його не усвідомимо. Якщо ви не усвідомлюєте своєї здатності досягти успіху, то не можете досягти успіху. Якщо не усвідомлюєте власної переваги, то не можете стати кращими. Та якщо утримуєте у свідомості образ себе як господаря становища, якщо тримаєте в розумі думку про вищий рівень, то приводите в дію малий закон владарювання, малий закон переваги, і ці якості починають виявлятися у вашому житті.
У наших внутрішніх глибинах є необмежена сила, безмежні ресурси, але ми не можемо ними користуватися, доки не усвідомимо цієї прихованої сили, цих невидимих ресурсів.
Не так давно один мій приятель бачив, як невисока, тендітна жінка перестрибнула ворота із шістьма поперечинами, злякавшись корови, яка раптово наблизилася і яку вона прийняла за бика. За його словами, жінка розповіла йому, що за звичайних обставин могла б зробити це не легше, ніж підняти кут власного будинку над фундаментом. Та вона подумала, що її життю загрожує небезпека, і в цю крайню мить на короткий час усвідомила силу всередині себе. Побачивши корову, що бігла до неї, й уявивши розлюченого бика, вона не мала часу піддатися сумнівам і страхам щодо того, чи зможе перестрибнути ворота. Це був єдиний видимий шлях до порятунку. І з пробудженим усвідомленням прихованої в ній сили вона без труднощів перелетіла через ворота. Але коли уявна небезпека минула, усвідомлення прихованої сили зникло, і жінка повернулася до свого звичайного стану слабкості.
Відомо чимало випадків, коли немічні люди й люди з каліцтвами, роками паралізовані, які не відчували себе здатними бодай щось робити, вставали з ліжка, коли пожежа чи якась страшна пригода загрожувала їхньому життю або життю близьких. І тут-таки здійснювали дивовижні подвиги: виносили важкі меблі з палаючого будинку, рятували дітей, робили інше, що здавалося б дивом навіть для сильних чоловіків. Знову й знову виняткові небезпечні обставини дають нам на мить усвідомити величезні запаси сил, і ми творимо дива, які вражають нас самих. Але ми не продовжуємо звертатися до цих сил, і усвідомлення того, що нам під силу щось незвичайне, вислизає, а наші незмірні ресурси залишаються недоторканими.
Емерсон каже: «Кожна душа є не лише входом, а може стати й виходом для всього, що є в Богові». В усвідомленні цієї великої істини прихована таємниця всієї сили. Саме повне розуміння нашого зв'язку зі Всемогутністю, із Всевіданням, із Джерелом усього сущого дозволяє користуватися величезними силами всередині нас. Вони завжди в нашому розпорядженні, завжди чекають нагоди здійснити наші задуми.
Творець не ставить меж нашому достатку. Ніщо з того, що нам потрібне, не має обмежень, окрім тих, які існують у нашій власній свідомості. Саме вона є дверима, які залежно від своєї якості або відгороджують нас від великої скарбниці невичерпних благ, або впускають до неї. Скута, скупа свідомість ніколи не торкається цього джерела. У світі просувається вперед і вгору та людина, яка вірить у власну здатність відповісти на будь-яку вимогу життя, яка без страху витрачає свій останній долар, бо знає закон достатку й перебуває у зв'язку з його рясним потоком. А той, хто зі страхом і тремтінням ховає свій останній долар, боїться розлучитися з ним, навіть якщо доведеться голодувати, хто завжди носить у голові яскраву картину вовка біля дверей, ніколи не перемагає бідності, бо ніколи не набуває свідомості достатку.
Дивовижне піднесення й відвага приходять до того, хто слухається пориву своєї природи, який кличе довіряти й підводити очі, хоч би яким похмурим здавалося майбутнє. Віра в Силу, яка все впорядковує на благо, підказує йому: чорна хмара, що тимчасово заступила світло, має сріблястий край. І він спокійно йде далі, певний, що його плани здійсняться, а потреби будуть задоволені. Його свідомість запевняє його, хоч би що сталося: «Бог у Своєму небі; зі світом усе гаразд».
Якщо ви пам'ятатимете одне: ми завжди творимо, завжди виявляємо у своєму житті ті стани, які утримуємо у свідомості, - то не припуститеся помилки мільйонів людей, які сьогодні втілюють небажане замість бажаного. Коли ми усвідомимо, що наша насолода, щастя, задоволення, досягнення, сила, сама наша особистість залежать від характеру свідомості, від мети й напрямку її розвитку, то не будемо навмисно будувати свідомість, цілком протилежну тому, чого намагаємося досягти. Навпаки, ми постійно триматимемо в розумі усвідомлення свого прагнення, яким би воно не було, усвідомлення бажань серця й душі. Ми підтримуватимемо свідомість істини, свідомість Бога, свідомість гармонії, свідомість достатку, і тоді справді почнемо жити. Тоді життя означатиме для кожного з нас щось більше, ніж означає тепер для більшості: саму лише боротьбу за існування.
