Розділ II. Закон притягання

Закон спорідненості дає вам знати: те, що вам належить, завжди шукає вас, якщо ви шукаєте його з усіх сил і не відганяєте своїми сумнівами.

Джон Берроуз прекрасно висловив це так:

«Я вже не нарікаю ані на Час, ані на Долю, Бо знаю: те, що є моїм, прийде до мене.

* * *

Уві сні й наяву, вночі чи вдень, Друзі, яких я шукаю, шукають мене.

Що з того, що я стою самотній? Я з радістю чекаю прийдешніх літ; Моє серце пожне там, де сіяло, Те, що є моїм, упізнає моє обличчя.

* * *

Ні час, ні простір, ні глибина, ні висота Не втримають від мене того, що є моїм».

Ніколи не було задумано, щоб Божі діти бодай у чомусь відчували нестаток. Ми живемо в самому лоні достатку. Навколо нас усього вдосталь, великий всесвіт сповнений усіляких прекрасних, дивовижних речей, чудових багатств, готових служити нам і дарувати насолоду. Великий творчий Розум пропонує нам усе, чого тільки може прагнути людське серце. Із цього неосяжного океану розуму ми можемо черпати все, чого бажаємо. Потрібно лише підкоритися законові притягання: подібне притягує подібне.

Досягнення достатку й багатства не залежить від самого лише маленького людського мозку та його обмежених, однобічних зусиль. Річ у тому, щоб зробити свій розум магнітом, який притягує бажані речі, притягує здійснення бажань.

Усе, чим користується людство, було притягнуто з великого океану розуму відповідно до певного закону. Усі винаходи, усі відкриття, усі дивовижні здобутки цивілізації, наші лікарні, школи, церкви, бібліотеки й інші установи, наші домівки з їхніми зручностями та розкошами - усе це було притягнуто з тієї великої всесвітньої скарбниці розуму за одним і тим самим законом.

Наші прагнення, наші поривання, наші законні бажання призначені для здійснення, а наші мрії мають збуватися. Лише незнання закону, який привів би до нас те, що нам належить, тримає все це далеко від нас.

Коли ви хлопчиком бавилися маленьким сталевим магнітом, хіба не пробували підняти ним дерево, мідь, гуму чи якусь іншу, несхожу на нього речовину? І, звісно, виявляли, що він цього не робить, бо не має спорідненості з тим, що на нього не схоже. Ви бачили, що він піднімає голку, але не зубочистку. Інакше кажучи, ви на досліді переконувалися в законі: подібне притягує подібне.

Не минає й дня, щоб ми не бачили, як цей закон по-різному виявляється в людському житті. Іноді ці вияви дуже трагічні. Зовсім недавно маленька восьмирічна дівчинка, донька фермера з Пенсильванії, померла від переляку в кріслі зубного лікаря, куди її посадили, щоб видалити зуб. Хоча дитина нічого не знала про цей закон, він діяв так само, і, як із Йовом, до неї прийшло те, чого вона боялася.

За дією того самого закону, який притягує до нас хворобу й смерть, ми притягуємо до себе бідність або багатство, успіх або невдачу. Щомиті розум є магнітом для чогось. Він є магнітом для тієї думки, для тих переконань, які саме тоді в ньому панують. А найпрекрасніше, найблагодатніше в усьому цьому те, що ми можемо визначити, що саме розум притягуватиме, яким магнітом він стане. Ви можете притягувати те, що не йде вам на користь, що занапастить вас, завдасть болю й приниження. Зосереджуючись на цьому та працюючи заради цього, ви стаєте знавцем саме цього напряму, а закон притягання приносить це до вас.

Якщо ви налаштовані на достаток, якщо твердо вірите, що виберетеся з бідності, що втілите у своєму житті заможність і багатство, і розумно та наполегливо прагнете здійснити своє бачення, ви його здійсните. Такий закон. Якщо ви підкоряєтеся закону, то отримуєте добрі результати.

Якби ми тільки могли побачити, як усе, що перебуває в нашому розумі, притягує речі, відповідні нашим думкам; якби могли побачити, що нові невдачі, нові труднощі в справах, нові борги й втрати рушають до нас, бо ми зіткнулися з ними у своїх думках, то перестали б непокоїтися через небажане й почали б думати про бажане. Ми притягували б більше, а не менше, достаток замість бідності, успіх замість невдачі.

О, як часто ми перетворюємо свій розум на магніт для всіляких ворожих думок, думок про бідність, хворобу, страх і тривогу, а потім чомусь сподіваємося на диво, завдяки якому ці руйнівні причини неодмінно принесуть нам добрі наслідки! Жодне диво не могло б здійснити такої переміни. Наслідки відповідають причинам.

Перш ніж бідність зможе нас підкорити, ми мусимо спочатку збідніти подумки. Думка про бідність, прийняття злиденного оточення як неминучого стану, від якого неможливо втекти, утримує вас у потоці бідності й притягує до вас нові злидні. Це дія того самого закону, який притягує добрі речі, краще оточення до людей, які думають про багатство й достаток, переконані, що житимуть заможно, та впевнено, з надією працюють заради цієї мети.

Закон притягання приносить нам не те, чого ми найдужче прагнемо, не те, чого лише бажаємо, а наше власне: те, що жило в наших думках і в нашому розумі, панувало в нашому мисленні та внутрішньому настрої. Можливо, цей закон приніс нам саме те, що ми ненавиділи й чого хотіли позбутися. Але ми затримували на цьому свою думку, і, оскільки воно стало внутрішнім зразком, життєві процеси вбудували його в наше життя.

Закон притягання часто приводить до нас ненависних супутників. Та вони так довго жили в наших думках, що мусять стати частиною нашого життя за тим самим законом: подібне притягує подібне.

Донедавна багато хто з нас не розумів, що мав на увазі Йов, коли казав: «Те, чого я дуже боявся, спіткало мене». Тепер ми знаємо, що він висловив психологічний закон, такий самий невблаганний, як закони математики. Ми знаємо, що насправді самі переслідуємо своїм страхом те, чого найдужче боїмося, що викликає в нас жах і від чого ми хочемо втекти. Передрікаючи це й уявляючи у своєму розумі, ми притягуємо його до себе. А чинячи так, відвертаємося саме від того, чого прагнемо найбільше.

Настане час, коли закон притягання визнають найбільшою силою у творінні. На цьому законі ґрунтуються всі успіхи, усі характери, усі життя. Притягання думкою є єдиною силою, на якій ми можемо успішно щось збудувати. Це неминучий закон, невблаганний принцип: усе притягує до себе все інше, подібне до нього; усе споріднене прагне поєднатися. І коли ви робите свій розум магнітом, він притягуватиме відповідно до своєї якості, відповідно до вашого внутрішнього бачення, думок, спонукань і панівного настрою.

Вислів «Гроші притягують гроші» лише інакше передає закон «подібне притягує подібне». Заможні верстви думають про достаток, вірять у нього, працюють заради нього, ні на мить не сумніваються у своєму праві мати стільки грошей і всіх добрих речей, скільки їм потрібно, і, звісно, отримують їх. Вони живуть у повній відповідності до букви й духу закону притягання. Рокфеллер чи Шваб майстерно користуються цим законом, щоб зібрати великий статок. Хлопчик-газетяр користується тим самим законом, продаючи газети, відкриваючи газетний кіоск і поступово дістаючись посади мера свого міста чи містечка. Ми всі користуємося законом притягання, знаємо про це чи ні. Користуємося ним кожної миті свого життя.

Багато людей дивується, чому погані, лихі, порочні люди успішні в справах, у зароблянні грошей, у нагромадженні статків, тоді як добра, чесна людина, здається, ніяк не може просунутися вперед. Такі добрі люди не мають хисту до збагачення. Добрі речі начебто не приходять до них. Якщо вони вкладають гроші, то майже завжди зазнають втрат; купують не на тому ринку або продають не на тому.

Самі по собі моральні якості людини не мають особливого зв'язку з її здатністю заробляти гроші, за винятком того, що чесність завжди й усюди є найкращим правилом ведення справ. Ідеться просто про дотримання закону накопичення, закону, за яким подібне притягує подібне. Дуже погана людина може підкорятися законові накопичення, законові притягання, і зібрати величезний статок. Якщо вона чесна, інші її вади, аморальність і порочність не заважатимуть дії цього закону. Закон стоїть поза мораллю: він ані моральний, ані аморальний.

Безліч людей притягує не те, що потрібно, бо не знає закону. Вони ніколи не засвоїли, що велика таємниця здоров'я, щастя й успіху полягає в тому, щоб підтримувати внутрішній настрій, який будує, творить, притягує до нас бажані блага. Вони не навчилися відрізняти думки, які будують, від думок, які руйнують; думки про успіх від думок про невдачу. Власне, вони не знають, що все, що приходить до нас у житті, у великих чи малих починаннях, значною мірою залежить від того, які думки ми тримаємо в розумі. Ми можемо притягнути бажане так само легко, як притягуємо те, що ненавидимо, зневажаємо й чого прагнемо позбутися. Потрібно лише утримувати в розумі образ бажаного. Це той зразок, який життєві процеси втілять у наших обставинах, якому ми надамо зовнішньої форми.

Подібне притягує подібне: невдача притягує нову невдачу, бідність - нову бідність. Ненависть притягує нову ненависть, заздрість - нову заздрість, ревнощі - нові ревнощі, злоба - нову злобу. Усе має силу притягувати собі подібне. Почуття ревнощів чи ненависті є насінням, посіяним у великий всесвітній ґрунт довкола нас, і вічні закони повертають нам урожай того самого роду. Що посіємо, те й пожнемо, так само як земля повертає нам саме те, що ми в неї кладемо. Ніщо не має сили відтворювати щось інше, крім себе самого. Цей закон не має винятків.

Закон не може пожаліти вас чи допомогти вам, якщо ви зламали кістку або поранилися, так само як закон електрики не може допомогти, коли ви неправильно нею користуєтеся. Вона вб'є вас, якщо ви порушите її закон.

Думати про небажані речі й непокоїтися через них або боятися, що вони прийдуть до нас, означає запрошувати їх. Адже кожне враження набуває зовнішнього вираження або прагне його набути, якщо не знешкодити це враження протилежним. Якщо ми надто багато думаємо про свої втрати, надто багато про можливу невдачу, усе це сприятиме тому, щоб до нас прийшло саме те, від чого ми намагаємося втекти.

На кожному кроці ми бачимо дію закону притягання подібного до подібного в житті численних злидарів, які через незнання цього закону самі утримують себе у своєму нещасливому становищі. Вони насичують розум думкою про бідність, думають, діють і говорять, виходячи з бідності, живуть у переконанні, що вона назавжди, бояться її, жахаються й тривожаться через неї. Вони не усвідомлюють, їм ніхто ніколи не казав: доки люди подумки бачать голодного вовка біля дверей, а попереду притулок для злидарів; доки не чекають нічого, крім нестатків, бідності й тяжких обставин, вони самі прямують до всього цього, самі роблять неможливим прихід достатку до них. Щоб притягнути достаток і вигнати бідність зі свого життя, треба діяти в згоді із законом, а не проти нього. Чекати достатку, усім серцем вірити, хоч би як теперішні обставини начебто заперечували це, що ви станете заможними, що ви вже такі, - ось найперша умова закону досягнення бажаного. Сумнівами й страхом його не здобути. Те, що ми уявляємо і заради чого працюємо, ми отримаємо.

Те, що ми найчастіше уявляємо, про що думаємо найбільше, безперервно вплітається в тканину нашого життя, стає частиною нас самих і посилює здатність нашого внутрішнього магніту притягувати це до нас. Не має значення, чи це те, чого ми боїмося й уникаємо, чи те, що йде нам на користь і чого ми прагнемо. Утримуючи це в розумі, ми посилюємо свою спорідненість із ним і неминуче наближаємо його прихід у наше життя.

Дивно, але багато людей, здається, вважає, що для опанування будь-якої справи, ремесла чи професії треба роками вчитися, а от достаток здебільшого залежить від випадку, від долі, від чогось, на що вони своїми діями майже не можуть вплинути.

Вони кажуть: «Що ж, я інакше влаштований. У мене немає природного хисту заробляти гроші, і ніколи не буде». Або виправдовуються тим, що їхні батьки й попередні покоління ніколи не вміли заробляти гроші й не досягали нічого, крім забезпечення найнеобхіднішого.

Та в достатку немає нічого більш незвичайного, ніж у вправності юриста чи майстерності правника або лікаря. Його досягнення цілком залежить від зосередження й підготовки: треба спрямувати всі свої сили на закон достатку, щоб притягувати достаток і стати майстром його здобування.

Закон достатку, багатства такий самий визначений, як закон тяжіння, і діє так само безпомилково. Його першооснова лежить у думці. Багатство спочатку створюється в розумі; воно осмислюється раніше, ніж стає дійсністю. Якщо ви хочете притягнути успіх, насичуйте свій розум думкою про успіх. Виробляйте такий внутрішній настрій, який його притягуватиме. Коли ви думаєте про успіх, виявляєте його в діях, живете ним, говорите про нього, коли він читається у вашій поставі й манері триматися, тоді ви його притягуєте.

Коли ми раз і назавжди глибоко засвоїмо цей закон притягання, то остерігатимемося притягувати своїх ворогів, поєднуватися з ними в розумі, думати про них, тривожитися через них, боятися й жахатися їх. Ми триматимемося думок, які притягуватимуть бажане й шукане, а не те, чого ми боїмося, що зневажаємо й намагаємося оминути.

Притягнути бажане так само легко, як і небажане. Потрібно лише триматися правильної думки й докладати правильних зусиль. Закон притягання не має винятків, як не мають їх закон тяжіння чи закони математики.