З книги «Як жити на двадцять чотири години на день» · Арнольд Беннетт · 06/12
Зважайте на людську природу
Між іншим я вже згадував величезний сорокачотиригодинний простір між виходом із роботи о другій пополудні в суботу й поверненням до неї о десятій ранку в понеділок. І тут мушу торкнутися питання: тиждень має складатися з шести днів чи із семи? Багато років, фактично майже до сорока, мій власний тиждень складався із семи днів. Старші й мудріші люди постійно казали мені, що за шість днів можна більше попрацювати й більше по-справжньому пожити, ніж за сім.
І справді, тепер, коли один день із семи я не дотримуюся жодного розпорядку й не докладаю зусиль, окрім тих, до яких спонукає примха хвилини, я дуже високо ціную душевну користь щотижневого відпочинку. Проте, якби мені довелося влаштовувати життя заново, я знову зробив би так, як зробив. Лише той, хто довго жив із повною віддачею сім днів на тиждень, може сповна оцінити красу регулярного неробства. До того ж я старію. А це й питання віку. Коли йдеться про буйну молодість, виняткову енергію та бажання працювати, я без вагань сказав би: дійте день у день, без упину.
Але в звичайному випадку я порадив би: обмежте свій установлений розпорядок, маю на увазі додатковий розпорядок, шістьма днями на тиждень. Якщо захочете його розширити, розширюйте, але тільки в міру бажання; додатковий час вважайте випадковим подарунком, а не постійним прибутком. Тоді зможете повернутися до шестиденного розпорядку без відчуття, ніби збідніли чи відступили назад.
Погляньмо, де ми тепер. Поки що ми намітили врятувати з щоденних втрат щонайменше по пів години шість ранків на тиждень і по півтори години три вечори на тиждень. Разом сім із половиною годин на тиждень.
Пропоную поки що задовольнитися цими сімома з половиною годинами. «Що? - вигукнете ви. - Ви беретеся показати нам, як жити, а розглядаєте лише сім із половиною годин зі ста шістдесяти восьми! Невже збираєтеся створити диво зі своїми сімома з половиною годинами?» Так, якщо говорити прямо, збираюся, якщо ви люб'язно дозволите! Тобто я попрошу вас спробувати досвід, який, хоч цілком природний і зрозумілий, має всі ознаки дива. Я стверджую, що повне використання цих семи з половиною годин пожвавить увесь тиждень, додасть йому смаку й посилить ваш інтерес навіть до найбуденніших занять. Ви робите фізичні вправи лише по десять хвилин уранці та ввечері, але не дивуєтеся, коли здоров'я й сила відчувають користь щогодини, а все ваше фізичне самопочуття змінюється. Чому ж вас має дивувати, що в середньому трохи більше години на день, відданої розумові, здатні надовго й цілковито пожвавити всю його діяльність?
Звісно, розвиткові себе можна було б присвятити більше часу. І що більше було б часу, то вагомішими були б результати. Але я волію почати з того, що здається незначним зусиллям.
Насправді зусилля зовсім не незначне; це з'ясують ті, кому ще належить спробувати. «Розчистити» в хащах навіть сім із половиною годин досить складно. Адже чимось доведеться пожертвувати. Можливо, раніше ви витрачали час невдало, але ви його витрачали; чимось заповнювали, хай яким нерозважливим було те заняття. Робити щось інше означає змінювати звички.
А змінювати звички страшенно важко! До того ж кожна зміна, навіть на краще, завжди супроводжується незручностями й клопотами. Якщо ви уявляєте, що зможете присвячувати сім із половиною годин на тиждень серйозній, послідовній праці й водночас жити по-старому, то помиляєтеся. Повторюю: знадобляться певна жертва й неабияка воля. Саме тому, що я знаю цю складність, знаю майже згубний вплив невдачі в такій справі, я настійно раджу починати дуже скромно. Ви мусите берегти самоповагу. Самоповага лежить в основі будь-якої цілеспрямованості, а невдача в обдумано спланованій справі завдає їй тяжкої рани. Тому повторюю знову й знову: починайте тихо, без показності.
Коли три місяці сумлінно присвячуватимете сім із половиною годин на тиждень розвиткові своєї життєвої сили, тоді вже можете заспівати голосніше й сказати собі, на які дивовижні речі ви спроможні.
Перш ніж перейти до способу використання зазначених годин, дам останню пораду. Для вечірньої півторагодинної роботи відведіть значно більше, ніж півтори години. Пам'ятайте про можливі несподіванки. Зважайте на людську природу. І дайте собі, скажімо, час із дев'ятої до пів на дванадцяту, щоб виконати дев'яностохвилинне завдання.
