Розділ VII. Як розвивати свої здібності

Наші здібності так само чутливі до настроїв, почуттів і внутрішніх настанов, як ртуть до змін погоди або флюгер до повітряних течій.

Вічний докір нездійсненого прагнення, який не дає спокою; усвідомлення, що ти здатний на більше, але мусиш задовольнятися меншим, бо замолоду не був наполегливим на шляху до більшого; відчуття, що в середньому чи старшому віці ти затиснутий у крихітному, тісному становищі, хоча знаєш, що маєш природні здібності для незмірно ширшого місця в житті, - це пекло на землі.

Надія, впевненість у собі, певність, віра у своє покликання, захоплення працею, оптимізм, відвага й радість дивовижно розгортають акордеон здібностей. Страх, гнів, заздрість, упередження, ревнощі, тривога, дріб'язковість, ницість та егоїзм стискають його.

Радість від праці, усвідомлення, що ми робимо все якнайкраще, маємо найкращий вигляд і справляємо добре враження на інших, надзвичайно розширюють наші можливості, бо зміцнюють самоповагу й відчуття власної цінності. Вони дають певність, упевненість, а впевненість стає могутнім поштовхом до ініціативи та вміння здійснювати задумане.

Один визначний підприємець каже, що найкращим контрактом, який він будь-коли отримав, був той, якого він не отримав.

Чому? Бо втрата змусила його дослідити її причину, дослідити себе, знайти слабкі місця у власному характері та способах ведення справ. Саме втрачений контракт привів його до відкриття: він використовував не більш як половину тих здібностей, якими насправді володів.

Більшість людей позбавляє себе успіху й статків через хибні уявлення про власні здібності. Вони схожі на молоду стенографістку, яка сказала мені: якби мала здібності стати справжньою майстринею у своїй справі, то пішла б до вечірньої школи, навчалася вечорами й робила б усе можливе, щоб поліпшити освіту та розвинути себе в усіх напрямках. Але, оскільки вона була певна, що має лише дуже скромні здібності, то переконала себе: намагатися немає сенсу, треба задовольнятися звичайною посадою. Інакше кажучи, вона вважала свої здібності незмінною величиною, чимось, що не може ані збільшитися, ані зменшитися; чимось, що вона може змінити не більше, ніж колір свого волосся чи очей.

Думка, ніби наші здібності є незмінною величиною, визначеною спадковістю або якимось непорушним законом, якого ми не можемо ані зрозуміти, ані контролювати, належить до найзгубніших уявлень, які можуть заволодіти людиною. І ніщо не може бути далі від істини, бо насправді людські здібності дуже мінливі й гнучкі. Їх можна майже безмежно розширювати або багатьма способами звужувати. Вони схожі на акордеон, який музикант то розтягує до краю, то цілком стискає. Наприклад, хибним мисленням ви можете стиснути свій акордеон так, що доступною залишиться лише крихітна частка можливих здібностей. А можете правильним мисленням розгорнути його й змусити кожну часточку своєї сили працювати на великий успіх вашої справи й вашого життя.

Безліч людей іде життям зі справжніми здібностями, так затиснутими, заглушеними й задушеними заперечливим, руйнівним внутрішнім настроєм, сумнівами, страхами, тривогами, забобонами та упередженими уявленнями, браком відваги, віри в себе й у своє покликання, що у справі життя використовує лише дуже малу їхню частку, навіть докладаючи величезних зусиль. Повсюди ми бачимо працьовитих чоловіків і жінок, які не здійснюють і десятої частини того, що могли б здійснити з удвічі меншими зусиллями й за половину часу, якби лише тримали розум у ствердному, творчому стані й правильно дивилися на життя.

Хоча розвиток і вдосконалення різних розумових сил є першою необхідною умовою зростання природних здібностей, помилково вважати, що все розширення наших можливостей залежить лише від цього. Не має значення, скільки природних здібностей ви маєте: якщо вони недоступні, замкнені вашим песимізмом, сумнівами, страхами, боягузтвом і браком віри, то для вас вони марні. Якби на вашій землі була цінна золота жила, а ви, замість розчищати шлях до руди, нагромаджували нові перешкоди, ця копальня анітрохи не збільшувала б багатства, яким ви могли б користуватися. Потенційно ви володіли б величезним статком, але для вас було б майже однаково, існує він чи ні, адже золото, до якого не можна дістатися й обміняти його на бажані життєві блага, не приносило б жодної користі. Те саме і з вашими здібностями. Якщо замість усього можливого, щоб зробити їх доступними, дати їм вихід, ви замикаєте їх у собі й завалюєте всілякими внутрішніми перешкодами, вони ніколи не розгорнуться й нічого вам не дадуть.

Багато хто думає: якби нам дісталися чужі таланти чи можливості; якби ми мали ті переваги, які мають люди поруч; якби були чудово забезпечені всім потрібним саме для нашої справи, тоді ми творили б дива. Та Творець ніколи не посилав людину у світ, не наділивши її саме тими знаряддями, які потрібні для призначеної їй справи, для праці, до якої Він у всьому її пристосував. Він не загострив цих знарядь за нас, бо інакше позбавив би нас саме того, що призначене для нашого зростання й розвитку. Виводячи назовні все, що в нас є, щодня поліпшуючи свою працю, долаючи перешкоди, прибираючи сміття й уламки думок, що душать наш розвиток, постійно тягнучись до найвищого ідеалу, ми день за днем відкриваємо шар за шаром багатство здібностей, приховане в кожній людині, хоч би якими здавалися її вади чи перепони.

Гелен Келлер, мабуть, є одним із найдивовижніших прикладів, які будь-коли бачив світ, того, як рішуча душа долає все на шляху до повного розвитку. У вісімнадцять місяців вона була глухою, німою й сліпою. Яку можливість мала людина з такими перешкодами зробити щось цінне у світі, стати чимось іншим, ніж розпачем для себе самої, безнадійним, безпорадним тягарем для рідних? І все ж із її темного світу незламний дух створив істоту з такими разючими здібностями й силою, що нині мало хто приносить людству більше користі, ніж ця жінка, яка на самому початку життя, здавалося, була безнадійно обмежена. Вона дивовижно унаочнює істину: людський розвиток не має меж, а нездоланних перешкод для нього немає, окрім тих, які людина ставить собі сама.

Орел є наймогутнішим і найсильнішим серед пернатих. Він може злітати вище й довше триматися на крилах, ніж будь-який інший птах. Та якби цього володаря повітря тримали в неволі, прив'язавши за лапу до величезної кулі чи важкого тягаря, він не міг би злетіти й так високо, як свійська птиця. Хоч би яким сильним було його природне прагнення ширяти в небі, він не зміг би відірватися від землі.

Так само й людину, як орла, створено для високого польоту, для великих справ. Однак безліч людей витрачає життя на дрібні справи замість великих, на які вони здатні, бо щось заковує їхні здібності й утримує в нижчому становищі. У величезній армії невдах сьогодні є сила-силенна здібностей, які не приносять плодів, яким так і не дали нагоди здійснити призначення, задумане Творцем. Серед найсумніших відомих мені прикладів змарнованого життя є історії чоловіків і жінок середнього віку, які справді здатні на щось велике й прекрасне, але не здійснили цього, бо замолоду не хотіли йти на жертви заради свого прагнення. Любов до легкого життя закувала їхні сили й тримала в полоні, аж поки прагнення померло й вони втратили навіть бажання летіти.

Деяких людей прив'язують до землі погані тілесні чи розумові звички, через які вони не можуть вкладати найкраще, що в них є, у свою працю. З причин, яким можна запобігти, постійно витікають енергія й життєва сила, що на кожному кроці гальмує поступ і робить здібності недоступними. Інших утримують риси характеру чи особливості вдачі, які обмежують усі їхні якості, здатні привести до успіху, і зводять нанівець зусилля піднятися. Запальність, ревнива й заздрісна вдача, брак віри та впевненості в собі, хиткість, сором'язливість, боязкість, недбалість, неточність і безліч інших вад та слабкостей серйозно заважають розвиткові здібностей і діють як тягарі, що тягнуть донизу, коли людина прагне вище.

Усе, що порушує гармонію розуму, забирає нашу силу й перешкоджає поступу. Якщо хочете опанувати всі свої ресурси та розвинути здібності, уникайте, мов отрути, всього, що налаштовує вас на заперечення: тривоги, неспокою, ревнощів, заздрості, страху, боягузтва, усієї родини гнітючих, зневірених думок. Усе це є визнанням слабкості; усе це можна назвати руйнівниками сили. Кожен напад смутку, кожна нещаслива думка, кожне відчуття зневіри й безнадії, кожен сумнів, кожен страх калічить здібності. Інакше кажучи, наші здібності надзвичайно чутливі до настроїв, до загального стану розуму. Коли немає бажання, коли ми не в гуморі, коли з тієї чи іншої причини сумні, зневірені, пригнічені, сповнені сумнівів і тривоги, наші можливості дуже звужуються. І навпаки, коли ми в добрій формі, коли в розумі панує гармонія, коли ніщо не тривожить і не непокоїть, вони надзвичайно розширюються. Тобто всі ствердні, піднесені, підбадьорливі, радісні почуття збільшують наші можливості, а всі заперечливі, гнітючі, зневірені й похмурі звужують або зменшують їх.

Це показує: навіть зробивши все можливе для розвитку здібностей через освіту, підготовку до певної роботи, усіляке загострення й удосконалення природних дарів і сил, ми все одно можемо так звузити чи розширити їх своїм внутрішнім настроєм, що можна сміливо сказати: дев'ять десятих їхньої доступності залежить від стану нашого розуму в певну мить. Усі ми знаємо, як здібності зростають завдяки піднесеній упевненості в собі, непохитній вірі й як звужуються через брак віри в себе, самоприниження, боязкість і брак відваги. Ви знаєте, наскільки зростає ваша сила, наскільки краще можете планувати й діяти, коли сповнені мужності та вірите в себе, ніж коли сумні й зневірені. З досвіду знаєте, як ширшає усвідомлення власних можливостей і вам здається, що ви можете взятися майже за все. Зробіть цей стан розуму звичним, і ваші здібності завжди будуть доступними, завжди розкриватимуться якнайповніше.

Але майте низьку думку про себе, відмовляйтеся брати відповідальність, постійно лайте себе й применшуйте свої сили, і навіть із природними здібностями Платона ви ніколи нічого не досягнете. Такий внутрішній настрій стримує більше справжніх здібностей, утримує більше гідних людей у посередньому становищі, ніж, мабуть, будь-яка інша людська перешкода. Безліч людей із чудовими розумовими дарами й прекрасними рисами характеру практично все життя залишаються ніким через боязкість, відчуття меншовартості, сповнене сумнівів і принизливе ставлення до себе. Інші, маючи вдвічі менше природних здібностей, просуваються вперед, здобувають статки, вплив і владу, тоді як вони залишаються в бідності й невідомості.

Скрізь у житті боязка, відлюдкувата людина, яка відсуває себе на задній план, опиняється в надзвичайно невигідному становищі: у розумовому розвитку, у товаристві, у справах і професії. Люди можуть співчувати їй, можуть жаліти, друзі можуть казати, що вона має великі здібності й чудові риси характеру, але цього замало. Без упевненості в собі, наполегливості, певності, відваги показати світові свої здібності вона ні в чому не здобуде великої перемоги. Її низька думка про себе зведе нанівець значну частку справжніх можливостей.

Кожна людина має більше здібностей, ніж думає, більше, ніж будь-коли використовує за звичайних обставин. Під впливом сильного спонукання, нового поштовху до зусиль або великої відповідальності, що лягає на нас, у становищі, де ми мусимо або виплисти, або потонути, немає серед нас того, хто не відгукнувся б на вимогу й не виявив здібностей, про які раніше й не здогадувався. У деяких людей вони лежать так глибоко, що найкраще вони виявляють себе лише у великій кризі. Тоді велетень усередині звільняється від пут і в них розкриваються могутні сили, про які вони самі не знали.

Відповідальність чудово розвиває здібності. Ми часто бачимо це, коли молодого чоловіка беруть у партнери великого підприємства. Підвищення так зміцнює його ініціативу, ділову енергію, відвагу, усі якості, що розширюють можливості, що він іде вперед і робить те, про що, будучи найманим працівником, навіть не мріяв. Саме партнерство анітрохи не додало йому прихованих здібностей, але дало більше впевненості в собі. А потреба виправдати довіру на новому місці змусила використовувати здібності до краю, і він справді виправдовує довіру. Ніколи не ухиляйтеся від відповідальності. Це означає відкинути нагоду розширити свої можливості.

Якби Едісон винайшов прилад, за допомогою якого чоловіки й жінки могли б збільшити свої природні здібності на п'ятдесят відсотків, не було б ціни, якої ми не погодилися б за нього заплатити. А проте сьогодні немає чоловіка чи жінки, хлопця чи дівчини, які не могли б зробити цього правильним мисленням, правильним ставленням до життя й використанням наявних можливостей. Просто там, де ви є, хоч би яким було оточення, хоч би якими були невигідні обставини чи перепони, ви маєте досить здібностей, щоб досягти успіху в будь-якій бажаній справі, вибратися з нестатків і бідності та стати мільйонером. Розвивайте свої здібності; робіть усе, що дозволить розгорнути ваш акордеон до краю, і ви здивуєтеся власним досягненням.